Бюджет-25: рекордні видатки на оборону, ремонти доріг та без підвищення соцстандартів

Нацбезпека та оборона залишаються основними пріоритетами

Перша заступниця голови бюджетного комітету Леся Забуранна («Слуга народу») наголосила, що до другого читання бюджет на 2025 рік «дещо змінив свою архітектуру».

«Це реалістичний бюджет в тих умовах, в яких ми знаходимося», — зазначила вона.

Базові показники кошторису залишилася без змін:

— зростання ВВП на 2,7% (до 8466,3 млрд грн);

— інфляція — 9,5%;

— курс гривні до долара — 45 грн за 1 дол.;

— дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн) або 19,4% ВВП.

Водночас підвищення мінімальної зарплати на наступний рік уряд не передбачив, залишивши її на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум — 2920 гривень. Тоді як, за прогнозами Кабміну, середня зарплата українців наступного року буде становити 24 тис. грн.

Пріоритетним видатком на наступний рік буде національна безпека та оборона — 2,22 трлн грн — майже 26,3% ВВП, або 56,4% всіх видатків.

«Незмінним пріоритетом кошторису наступного року залишається безпека й оборона. Всі податки, які сплачують люди та бізнес, будуть направлятися на посилення військових спроможностей», — підкреслила Леся Забуранна.

Видатки в остаточній редакції бюджету-2025 зросли

Інші основні показники державного кошторису на 2025 рік дещо переглянули:

— доходи — 2 324 166,1 млн грн. Їх збільшено, порівняно з першим читанням, на 2 819 млн грн (у тому числі по загальному фонду збільшили на 50 011,1 млн грн, а по спеціальному фонду зменшили на 47 192,1 млн грн);

— видатки — 3 995 055,6 млн грн, (збільшено, порівняно з першим читанням, відповідно до збільшення дохідної частини).

Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк («Голос») пояснив, що основна зміна бюджету-2025 до другого читання полягає у збільшенні видатків на 2,8 млрд грн.

Однак, враховуючи, що й досі президентом не підписаний закон про збільшення податків (11416д), то цікаво: як усі видатки будуть збалансовані», — додав він.

Загалом у держбюджеті на 2025 рік у порівнянні з 2024 роком додали фінансування на:

Безпека та оборона:

— + 730,8 млн грн на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки;

— + 289,5 млн грн на розвідувальну діяльність у сфері оборони;

— + 500 млн грн на надання державної фінансової підтримки підприємствам у сфері оборонно-промислового комплексу (нова бюджетна програма).

Соціальний захист:

— + 1 000 млн грн на надання допомоги на проживання ВПО;

— + 328,6 млн грн на забезпечення надання послуги денного догляду для дітей з інвалідністю;

— + 102,2 млн грн на створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки для системи соціального захисту.

Освіта:

— 11 997,1 млн грн – субвенція місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти;

— + 65,9 млн грн на підвищення розміру оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та інших фахівців, залучених до організації та проведення НМТ;

— +34, 4 млн грн на надання освіти для осіб, які перебувають у закладах охорони здоров’я.

Медицина:

— + 500 млн грн на відшкодування вартості лікарських засобів і медичних виробів;

— + 96 млн грн для оплати медичних послуг;

— + 50 млн грн на спеціалізовану медичну допомогу.

Відновлення:

— + 1 000 млн грн – на програму «єВідновлення»;

— + 3 000 млн грн – на компенсацію за знищене житло;

— + 1 000 млн грн – Державному фонду регіонального розвитку.

Член бюджетного комітету Павло Фролов («Слуга народу») пояснив, що загалом фактично на відновлення у 2025 році спрямують 4,5 млрд грн.

«Бо фінансування програми «єВідновлення» передбачає 4 млрд грн. Ці кошти будуть залучені з перерозподілу видатків Дорожнього фонду. Таким чином, відбудова житла постраждалих від війни українців буде продовжена. З цих коштів 3 млрд грн спрямують на виплати по житловим сертифікатам за зруйноване майно, в той час як 1 млрд — за пошкоджене. Також не забуваємо, що на «єВідновлення» вже закладено 500 млн грн грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи. На виплати переселенцям у 2025 році додатково спрямують 1 млрд грн», — сказав Павло Фролов.

Кому збільшать фінансування та що зі скандальною нормою про зарплати прокурорам?

Зростуть також видатки на органи національної безпеки та оборони:

Міноборони – 1 трлн 568,1 млрд гривень (+34,7%); 

Головне управління розвідки – 24,9 млрд (+37,3%); 

РНБО – 32,2 млрд (+2,9%); 

СБУ – 41,7 млрд (+18,8%); 

Служба зовнішньої розвідки – 6,5 млрд (+8,2%).

На органи центральної влади закладені наступні суми:

Верховна Рада – 3,1 млрд грн (+5,3%),

на Державне управління справами – 3,7 млрд (+16,9%),

на Секретаріат Кабміну – 13,2 млрд (+15,7%).

На правоохоронні органи виділять:

МВС – 438,3 млрд грн (+35,2%),

на Управління держохорони – 3,7 млрд (+2,6%),

на Державне бюро розслідувань – 3,8 млрд (без змін, у порівнянні з 2024 роком).

Також у фінальній редакції частково залишили підвищення зарплат прокурорам. Хоча опозиційні фракції ще під час першого читання вимагали прибрати цю норму після скандалу з масовим отриманням інвалідності працівниками Офісу Генпрокурора в різних областях.

«Врешті, прийняли поправку не збільшувати заробітні плати прокурорам. Але зняли не всі закладені 2,7 млрд, а з них тільки 1,2 млрд», — наголосив Ярослав Железняк.

Ірина Геращенко («Європейська солідарність») обурилась, що прокуратурі залишили 1,5 млрд. «Коли в бюджеті для МЗС знайшли для потреб консульських відділів лише 17 млн грн», — підкреслила вона.

Кредитні кошти — на оборону, партіям заборонили купувати ОВДП

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа («Слуги народу») також додала, що до другого читання були враховані інші принципові зміни, які стосуються використання кредитних коштів.

Зокрема, мова про 2 млрд доларів (90 млрд грн) кредитних коштів, які надійдуть до державного бюджету наступного року від Великої Британії.

«І вони будуть спрямовані суто на покриття військових видатків, а саме – на закупівлю зброї. Ці кошти відображені в бюджеті по спецфонду зовнішніх запозичень і у видатках Міноборони», — сказала Роксолана Підласа.

При цьому Ярослав Железняк звернув увагу, що ці 90 млрд грн — це гроші, які Велика Британія дає нам в рамках 50 млрд $ від G7.

«І вони справді прямо закладені у спецфонді на оборонні видатки. Це, напевно, перший такий випадок, коли міжнародна допомога в такому обсязі прямо компенсує видатки суто військового характера. Я б сказав, дуже гарний прецедент та приклад для наслідування іншими країнами-партнерами», — вважає він, нагадавши, що до цього кошти донорів не використовувалася на армію.

Також до другого читання додали 128 млн грн для «Укрзалізниці» на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, фактично, – залізничного полотна. Співфінансування цього проєкту було обов’язковою умовою надання європейських коштів.

За словами Роксолани Підласої, також додали 277,1 млн грн для Національної академії наук, зокрема, на дослідження у військовій сфері.

Та виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП. Оскільки НАЗК вже звернулося до суду за фактом купівлі ОВДП партією «Європейська солідарність» за державні кошти.

В цілому на державне фінансування політичних партій у 2025 році заклали 890,7 млн грн.

Важливо також, що депутати виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках у Держказначействі. За оцінками народної депутатки Ольги Стефанишиної («Голос»), це «допоможе врятувати незалежність українських лікарень».

Громадам стане жити краще?

Важливо, що до другого читання також врахували пропозицію народних депутатів залишити 4% ПДФО (податок на доходи фізосіб) у громада, окрім військового збору (який підвищили податковими змінами з 1,5% до 5%, але президент так і не підписав цей закон).

Ця система оподаткування, що діє і зараз, дозволить загалом на місцях залишити у 2025 році 64% від надходжень для громад. У першу чергу, для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. Водночас, у кошторисі на 2025 рік скасовували субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

Плюс — дозволили прифронтовим громадам не перераховувати реверс (повернення коштів до державного бюджету, загалом 593 млн грн), а також повернули фінансування Державного фонду регіонального розвитку, на який виділено 1 млрд грн.

Член комітету з питань місцевого самоврядування Віталій Безгін («Слуга народу») впевнений, що таким чином «самоврядування зберегло свої надходження. Що також робить нас унікальною країною з огляду на менеджмент в період повномасштабної війни. ПДФО – на місці, Єдиний податок – на місці, ДФРР — відновлено. Різноманітні програми підтримки за рахунок міжнародних коштів збережено», — пояснив він.

Що з будівництвом доріг?

Леся Забуранна розповіла, що за спільної ініціативи з головою комітету Роксоланою Підласою в остаточній редакції бюджету разом з урядом врахували пропозицію стосовно скорочення видатків Дорожнього фонду.

«Зокрема, кошти для Дорожнього фонду у розмірі 43,3 млрд грн на 2025 рік буде спрямовано до загального фонду держбюджету на фінансування пріоритетних потреб, у першу чергу – військових», — наголосила вона.

Водночас Ярослав Железняк впевнений, що «хоч Дорожній фонд прибрали, але на дороги все одно заклали 12,5 млрд грн», — написав він.

В опозиції цю статтю категорично розкритикували. Так, Ірина Геращенко зазначила, що «таким чином насправді знову заклали на велике дорожче крадівництво, яке просто сховали 12,5 млрд в інші статті бюджету», — впевнена вона.

У відповідь на що заступниця голови бюджетного комітету Леся Забуранна запевнила, що «12,5 млрд та запропоновані у першій редакції 43,3 млрд грн — непорівнянні суми. Тим паче, що ці кошти (12,5 млрд грн) виділяються не на будівництво нових доріг, а на ремонт знищених чи пошкоджених», — сказала вона.

Не тільки на марафон, а й на культуру

Опозиційні фракції також розкритикували кошторис за виділення понад 1 млрд грн на 2025 рік (як і цього року) на телемарафон «Єдині новини». 

Членкиня гуманітарного комітету Євгенія Кравчук («Слуга народу») розповіла, що наступного року «на виробництво та трансляцію програм державою, розповсюдження офіційної інформаційної продукції, підтримку державного іномовлення передбачено 1 млрд 510 млн грн. Але це не тільки про телемарафон, це також про фінансування системи іномовлення та Укрінформу», — наголосила вона.

Також, за її словами, наступного року передбачено збільшення фінансування Українського культурного фонду на 105 млн грн (всього 251 млн грн) та Українського інституту книги на 100 млн грн (всього 278, 5 млн грн).

«Це основні культурні інституції для галузі. Тим часом шкода, що МЗС не відстояло збільшення видатків на Український інститут (так і залишилось 65 млн грн). Також без змін фінансування Держкіно, яке з кінця 2021 року перейшло в управління Кабміну», — додала Євгенія Кравчук.

Наступного року на «забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції» збільшили фінансування на 200 млн грн (всього 405 млн грн).

«Потужний інструмент, із цікавістю запросимо на Комітет гуманітарної та інформаційної політики представників профільного міністерства розповісти про пріоритети у втіленні цієї програми», — пообіцяла Кравчук.

Таким чином фінансування Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на 2025 рік збільшене майже на півмільярда – 488 млн грн.

«Звісно, що цього недостатньо і багато в чому доведеться покладатись на донорів і філантропів. Тому важливим завданням є паралельна розробка і прийняття законопроєкту про меценатство в сфері культури, а також про державно-приватне партнерство», — переконана Євгенія Кравчук.

Позитивним, на її думку, є також збереження фінансування «Суспільного мовлення» на 2 млрд 175 млн грн. Та фінансування Національного військового меморіального кладовища, яке збільшили на 424 млн грн (всього 500 млн грн).

Що отримають військові?

Політика героїв, про яку говорив президент України Володимир Зеленський у парламенті, представляючи План стійкості, також закладена в бюджет на 2025 рік.

Так, Роксолана Підласа зазначила, що передбачені 10,5 млрд грн підуть на роботу фахівців із супроводу ветеранів, створення ветеранських просторів, квартири для ветеранів та інші програми підтримки. Окремо (в бюджеті Мінсоцу і МОЗ) — реабілітація і протезування.

«Безперечно, ніхто не думає, що цей бюджет – ідеальний. Є багато слушних точкових пропозицій, які варто було би врахувати, але, на жаль, вони не вкладаються в загальну картину. Бюджет, як і політика – це мистецтво можливого», — резюмувала Роксолана Підласа.