Артем Бородатюк: про зниження податків і 15 змін для бізнесу


Фото: Олександр Ратушняк

Артем Бородатюк

Створення потужної ІТ-галузі в Україні стало можливим багато у чому завдяки існуванню такого механізму ведення підприємницької діяльності як ФОП, вважає Артем Бородатюк. Низька податкова база дає можливість бізнесам розвиватися. В Європі таких стимулів немає — там дуже високі податки. І чим більше ти заробляєш, тим більше віддаєш, сенс заробляти втрачається, наголошує підприємець. 

«Нашу українську IT треба розділяти. Є аутсорс і продуктові компанії. Аутсорс компанії це коли, умовно, ми продаємо зерно, — каже Бородатюк, проводячи аналогію з аграрним сектором. — Тобто ми продаємо зерно в Німеччину, там печуть хліб, продають його, і додана вартість залишається в Німеччині, а не в Україні. 

Продуктові компанії і зерно збирають, і хліб печуть — додаткова вартість залишається в Україні. Так ось зараз розвиваються тільки продуктові компанії, бо через ризики війни іноземні клієнти уникають контрактів з Україною. Вони вбачають три ризики: блекаути, ракети й, умовно, мобілізація. Є такі компанії, де якщо одна людина буде мобілізована, то в принципі бізнес закінчується. Така специфіка IT.

«Говорячи глобально, зараз стрімко розвиваються тільки продуктові компанії, це відбувається зокрема завдяки створенню Дія.City. Наприклад, MacPaw чи наша група компаній багато працюємо на експорт, тобто дохід з України є міноритарним в ревеню. Що стосується аутсорсу, то навіть той факт, що вони просто стоять на місці, вже є позитивним, бо багато з них просто закриваються. Я спілкувався з деякими IT-кластерами і зрозумів, що лише торік закрилися близько 150 невеликих аутсорсингових компаній», — розповів Артем Бородатюк. 

При цьому він відзначив, що майже усі продуктові компанії є резидентами Дія.City — такого собі «заповідника для компаній» зі спеціальним податковим режимом для IT-сектора.

Фото: Олександр Ратушняк

На думку Артема Бородатюка, мінімізація податків потрібна для усіх видів бізнесу, що дасть поштовх для розвитку. За його словами, менший податок не дорівнює меншому збору грошей. 

«Я думаю, що нам треба йти в Євросоюз. Але варто розуміти й те, що Євросоюз — це вже такий музей, де все красиво, класно, але воно, на жаль, стагнує. Нам потрібна арабсько-азіатська модель, де низькі податки, де за крипту можна, умовно, купити квартиру, максимальна лібералізація. І от Miltech — це супер приклад, де, я вважаю, лібералізація та дерегуляція стали головним чинником.

Низькі податки — це наш шлях до розвитку. Не буде цього — ми програємо батл зі світом. І арабські, азіатські країни це зрозуміли. Європа тупить дуже сильно, вони в принципі сильно туплять, що видно по тому, як вони регулюють штучний інтелект. Нам треба туди йти, але через географічні, цивілізаційні, демократичні причини, не через економічні», — вважає підприємець. 

Як доказ цьому він навів два приклади — один стосується Болгарії, другий — власної компанії. 

«2008 року Болгарія знизила податки — залишились 10 % з фізосіб і 10% з прибутку. В один рік вони зібрали менше грошей, але за 10 років збір подвоїли. 

Наше “комуністичне крило” управлінців в адміністрації країни, які відповідають за податкову історію та постійно хочуть підвищити податки, думають, що все залишиться, ми піднімемо податки і буде більше грошей. Насправді це працює по-іншому.

Ще один кейс — моя компанія. Коли підвищили з 6,5 % податок до десяти сумарно — в «Дія City» був 5 % з зарплати і 1,5 % військовий збір, зробили 5 % і 5 %. У нас був колл СЕО, в нас 25 компаній різного масштабу. Ми виросли за минулий рік в доларах на 70% revenue (виторг. — Ред.), а до цього — на 45%. І ми багато реінвестуємо. Тут підвищують податок з 6,5 % до 10 %, і п’ять СЕО, тобто п’ять компаній задумались, щоб скасували деякі свої інвестпроєкти (хтось так і зробив), тому що ми всі гроші реінвестуємо в себе — новий відділ запустили чи вийшли на якийсь ринок. П’яти компаніям вже не вистачає грошей. Ось вам приклад конкретний, коли ми і так платили два роки більше й більше податків, бо розвивались. А зараз ми так не зможемо так розвиватись, а відповідно платити більше податків», — розповів Артем Бородатюк.

Артем Бородатюк

Фото: Олександр Ратушняк

Артем Бородатюк

Окрім зниження податкового навантаження, засновник Netpeak Group навів перелік необхідних, на його думку, кроків, що можуть стати базою для економічного зростання. 

Ініціативи для покращення бізнесу

  • ПНВК (податок на виведений капітал).

Нехай не для всіх, але щоб така можливість була. 

«Здається, минула адміністрація країни (Я не юзаю слово «влада», до речі, треба всім так робити. Щоб не критикувати щороку владу, можна перестати ставитися до неї як до влади. Це адміністрація країни. Ми їх найняли, вони як менеджери працюють). Отже, минула адміністрація хотіла ввести податок на виведений капітал і не зробила цього», — зазначив Бородатюк.

  • Імплементація британського права для правосуддя.
  • Продаж збиткових державних підприємств за 1 долар приватним інвесторам з зобов’язаннями щодо їхнього performance
  • Спрощення міграційної політики. 

«Якщо хтось з іноземних громадян хоче жити в Україні, ми маємо робити все, щоб вони тут жили, — вважає підприємець. — Бо нам простіше легалізуватися там, ніж їм в Україні. А зараз взагалі, зі зрозумілих причин, не так прямо багато охочих переїхати в Україну».

Він підкреслив, що в Україні (не під час війни) загалом хороші умови — класний сервіс, класні люди, відносно легко вести бізнес, якщо платиш всі податки. 

«Скільки в нас коштує квадратний метр в класному ЖК? І оце все, якщо порівняти в Європі, то Європа вся має переїхати в Україну. Тому нам треба зробити так, звісно, після війни, щоб людям було просто мігрувати», — говорить Бородатюк.

Артем Бородатюк

Фото: Олександр Ратушняк

Артем Бородатюк

  • Оплата закладам вищої освіти не за те, що вони навчають, а за те, що людина, яка навчалась, працевлаштувалась. 
  • Введення державних виплат за успішне проходження онлайн-курсів, типу Prometheus, Coursera, щоб люди просто навчалися.
  • Декриміналізація порнографії.
  • Регулювання криптовалюти блокчейн-бізнесу, як зробили прибалти — наш весь криптовий бізнес пішов в Прибалтику.
  • Цифровізація видачі всіх ліцензій і дозволів.
  • Курс підприємництва у 8-11 класі.

«Такий невеличкий набір відносно простих ідей, які можна зробити для закладення фундаменту. Але глобально — це курс над лібералізацією. У Хав’єра Мілея класно виходить в Аргентині. Якщо він покаже далі такий же performance, не буде оцього постійного батла між ідеями соціалізму, в якому ми вже жили, і повного лібералізму», — резюмував Артем Бородатюк.