Фото: Олександр Ратушняк
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін
Зацікавленість США в угоді
Україна має амбітний перелік мінеральної сировини, щонайменше 15–20 позицій з нього Сполучені Штати стовідсотково імпортують, каже заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін. Наприклад, це стосується титанової сировини, титанової губки для металевого виробництва. Залежність США від імпортного торгівельного потоку щодо ще 15–20 пунктів сягає 75 %. А деякі мінерали взагалі не торгуються на відкритому ринку, додає Перелигін.
«Ми бачимо, що є досить великий перелік критичної сировини, де американський промисловий комплекс, американська економіка повністю залежна від, як правило, Китаю. І логіка таких угод (як про створення інвестиційного фонду з Україною. — Ред.) — це диверсифікувати ризики для наших стратегічних партнерів.
Чому це важливо? Тому що ми бачимо тенденцію таких країн, як Китай, наприклад, маніпулювати цінами на зовнішніх ринках. А з переліку компонентів і мінералів, які увійшли в угоду, велика кількість не торгуються на біржі. Вони не мають публічного офіційного індексного котування. Вони торгуються за принципом OTC — over-the-counter. Тобто це прямі торгівельні відносини між операторами ринку.
Чому? Тому що ви не побачите відкритого ринку на такій позиції, як цирконій, германій, галій, гафній, гольмій, неодим. Немає відкритого, нормального, публічного ринку. Тут ринок формується між операторами на прямій основі. Це дуже важливий момент.
І одна з головних задач була диверсифікувати ці ризики для Сполучених Штатів. Дати їм можливість працювати в нашому полі, в нашій географії, на тих напрямках, які закриють їхні стратегічні потреби. Це повинен бути win-win для обох сторін», — наголошує представник Міндовкілля.
Фото: Олександр Ратушняк
Чому угода зі США важлива для України
Створення спільного з американцями інвестиційного фонду дає можливість не просто залучити фінансування, переконує Єгор Перелигін, а отримувати авансові платежі за моделлю offtake (купівля товару, якого ще не виготовили. — Ред.). Такий інструмент уперше з’являється в Україні, додає він.
Крім того, це елемент економічної безпеки, тому що інтеграція країни в головні ланцюги постачання, наприклад, у США — одна з кращих якщо не гарантій, то value-added нашої економічної співпраці, економічної й логістичної безпеки, каже Перелигін.
В Україні, за його словами, є гарні позиції в деяких галузях, щоб перейти в найшвидшу динаміку видобутку. Наприклад, титанова, графітова, марганець; є інжинірингові та видобувні проєкти, процесингові проєкти, пов’язані з германієм, галієм, гафнієм, скандієм. Географічно, якщо брати титан, родовища розташовані у Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській областях.
Однак, окрім готових родовищ, зазначає Єгор Перелигін, є й велика кількість так званих перспективних ділянок. Таких, що не готові до ліцензування, виведення на спецдозвіл, аукціон, УРП (угода про розподіл продукції. — Ред.). І важливо, щоб DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, яка залучатиме фінансування з американського боку. — Ред.) допомогла відфільтрувати економічно доцільні та стратегічно цікаві проєкти.
Фото: Олександр Ратушняк
Заступник міністра захисту довкілля природних ресурсів України Єгор Перелигін
«Коли ви чуєте, що обсяг українських надр — 10, 12 і 14 трильйонів (різні цифри називали), головне тут — це якість проєктів, які можуть створювати декілька етапів переробки. Тому що в цьому фонді є важлива компонента — інфраструктурні та переробні проєкти. Тому задача — не просто сказати, що ми розробимо родовищ, наприклад, на 10 чи 20 мільярдів. Ні. Задача — якщо ми розробляємо на 5, 10, 20, 30 мільярдів доларів родовища, інвестувати ще як мінімум стільки само або більше, щоб створити переробку середнього рівня, до напівфабрикату або металевого, або мінерального, або сировинного.
Тут уже діє ефект мультиплікатора, збільшена маржинальність самого бізнесу. І третє — потенціал для інвестицій майже не має лімітів. Але все залежатиме від того, як ми скомпонуємо нашу стратегію, наше позиціювання в ланцюгах постачання американського партнера», — упредметнив Перелигін.
Особливість українського титану
Україна є країною номер один за запасами титанової сировини в Європі, нагадав Єгор Перелигін. І якщо ми почнемо нарощувати геологічну розвідку, видобуток, опрацювання всіх родовищ, які є в країні, це гарантуватиме участь у стратегічній галузі США.
«Якщо ми візьмемо мінеральну сировину, яка потім конвертується в титанову губку, металевий титан, на сьогодні такі компанії, як Boeing або Lockheed Martin, не можуть виготовити жоден літак або аерокосмічний двигун без титану. Це неможливо. 90 % усього імпорту титану в США йде від японських виробників. Або це японські виробники в Японії, або це японські виробники в Саудівській Аравії. 90 %. 40 тисяч тонн імпорту на рік. Це дуже велика кількість для імпорту такого екзотичного матеріалу», — каже Перелигін.
При цьому, зазначає він, Житомирський регіон має одну з найкращих позицій за собівартістю видобутку та виробництва. Пласти ільменітів (цінна руда, з якої отримують титан. — Ред.) там на глибині розкриву від 11 до 19 метрів, що зовсім неглибоко.
А геологічна та фізична характеристика Житомирщини, додає заступник міністра, дозволяє працювати так званими рухомим кар’єрами й модульними фабриками, тобто не треба будувати великий переробний комплекс.
Фото: Олександр Ратушняк
«Крім того, у більшості випадків у Житомирській області ільменітові мінерали мають концентрацію TiO₂ (оксиду титану) більш ніж 50 %. Я сказав би, що 52–54 %. Ми бачили 56 % і навіть більше. Це сульфатні ільменіти», — зауважив урядовець.
А титанові родовища в Дніпропетровській області, наводить також приклад Євген Перелигін, є поліпродуктовими. Тобто містять ільменіт, рутил, циркон. Продукти, які йдуть біля ільменіту, дають велику маржинальність, додану вартість. А глибина розкриву в 50–60 метрів у Дніпропетровській області, зазначає також він, говорить про хлоридний ільменіт, який використовують для високотехнологічної переробки в титанову губку, а це премія на ринку одразу плюс 30–50 доларів на тонні.
«Україна цікава, тому що вона дає продукт набагато якісніший, ніж дає сьогодні Китай, який забезпечує десь 30–35 % світового видобутку ільменітів. Набагато цікавіший за якістю, ніж Мозамбік, Кенія. І наш продукт ідеально підходить під металеву переробку саме Сполучених Штатів Америки», — пояснює експерт.
Те саме стосується літію, зазначає Перелигін. З такими технологіями, як direct lithium extraction, Китай є передовою країною у світі, і саме через це американці реанімують багато проєктів, пов’язаних з літієм, бо хочуть незалежності.
«Ми входимо в період, коли американці реанімували 5–6 великих системних проєктів, таких як CME Group, Thacker Pass». Наша задача — залучити технології, які вже відпрацьовують в Америці, починаючи від видобутку літію з геотермальних розсолів, з нормальних розсолів. І принести це на наші родовища.
«І друге — у нас дуже багато класичних, твердих родовищ, які треба опрацьовувати. Цей фонд, цей механізм, цей інструмент дає таку можливість. З одного боку — залучити або приватний, або борговий капітал. І з іншого боку — ідеальна можливість залучити довгостроковий структурований контракт на реалізацію продукції», — відзначив представник Міндовкілля.
Фото: Олександр Ратушняк
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін
Підбиваючи підсумки, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін охарактеризував створення спільного зі США фонду як «інструмент, технічну рамку, якою треба скористатися».
