Фото: Укрінформ
Фото: Укрінформ
Макроекономічні прогнози: помірний оптимізм
«Проєкт бюджету підготовлений на системі стратегічного планування та відображає пріоритет — фінансування сектору безпеки і оборони», — заявив Марченко.

Фото: LB.ua
Cергій Марченко виступає з трибуни ВРУ
• ВВП: 10,3 трлн грн, що на 1,34 трлн грн більше за прогноз на 2025 рік. У реальному вимірі — +2,4%.
Це невисокий, але позитивний темп на тлі війни, наголосив міністр.
• Інфляція: 9,9 % (грудень до грудня). У середньому 2025-го вона становила 10,4 %. Тобто уряд очікує певної стабілізації цін, хоча це вище за цільові показники мирного часу.
• Курс гривні: 45,7 грн/$ (середньорічний прогноз). Традиційно Мінфін наголошує — це розрахунковий показник, а реальний курс залежатиме від інтервенцій НБУ й обсягів валютних надходжень.
Доходи, рекордні видатки і дефіцит
• Доходи: 2,82 трлн грн (+446,8 млрд грн до 2025 року).
«Або доходи зростуть на 18,8 % порівняно з цим роком… Цифри в нас коректні, можливі для виконання… Важливо, що наші доходи співмірні з витратами на оборону», — запевнив голова Мінфіну.
Найбільший приріст доходів очікують від:
• податку на доходи фізичних осіб і військового збору;
• ПДВ з увезених товарів і мита (+90 млрд грн);
• ПДВ з вироблених в Україні товарів (+75 млрд грн).
Видатки бюджету сягнуть рекордних 4,8 трлн грн (+415 млрд грн до 2025 року). Дефіцит прогнозують на рівні 1,9 трлн грн. Його планують покривати як внутрішніми запозиченнями, так і міжнародною допомогою. Потреба в зовнішньому фінансуванні становитиме 2,79 трлн грн.
Оборона і безпека: 58 % усіх витрат держави
Загалом на безпеку й оборону держави в проєкті бюджету-2026 передбачено 2,8 трлн грн (+168,5 млрд грн, або 6,5 % до 2025 року).
• Міністерство оборони: 1,76 трлн грн (+9 млрд грн).
• Виробництво зброї та боєприпасів: 44,3 млрд грн — це один з нових пріоритетів.
За словами Сергія Марченка, із загальної цифри 1,266 трлн грн піде на зарплати військовослужбовців.
Тоді як заявив нардеп Михайло Цимбалюк («Батьківщина»), «фактичного підвищення грошового забезпечення військових наступного року не буде».
Соціальна політика: індексація пенсій і зарплати освітянам
Разом на фінансування видатків соціальних фондів у проєкті бюджету передбачили 1049,7 млрд грн (+128,8 млрд грн порівняно з 2025 роком). З них бюджет Пенсійного фонду, без урахування соціальних допомог і субсидій — 1027 млрд грн (+123,4 млрд грн). Трансферт з держбюджету на виплату пенсій — 251,3 млрд грн.
• Пенсійні виплати: проєкт передбачає індексацію з 1 березня 2026 року для 10,3 млн пенсіонерів. Мінімальна пенсія зросте з 2361 грн до 2595 грн.
«Пенсія зросте менш як на 300 гривень… Хоча добре, що наступного року переглядають соцстандарти, чого не було цього року», — зазначив Михайло Цимбалюк.
• Мінімальна зарплата: 8647 грн (цього року — 8000).
• Прожитковий мінімум: 3209 грн (цього року — 2920).
При цьому очікують, що середня зарплата має перевищити 30 тис. грн наступного року (це на 5 тис. грн більше за показник 2025 року).

Фото: скрин відео
Олексій Гончаренко
Член бюджетного комітету Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») назвав рівень прожиткового мінімуму знущанням і максимумом неповаги до громадян.
На що міністр фінансів пообіцяв, що прожитковий мінімум наступного року підвищать — переглянуть після ухвалення закону, аби він відповідав реальним потребам громадян.
Інші пріоритети бюджету
Освіта
У 2026 році уряд планує підвищити зарплати педагогів на 50 %:
• з 1 січня 2026 — +30 %;
• з 1 вересня 2026 — ще +20 %.
Середня зарплата педагогів зросте з 16 тис. до 25 тис. грн. На це передбачили 44 млрд грн.
Також заклали:
• 14 млрд грн — на розширення шкільного харчування (з вересня 2026 по всій країні);
• 15 млрд грн — на укриття, автобуси і харчоблоки.
Охорона здоров’я
Запускають програму чекапів для громадян 40+. На неї виділили 10 млрд грн.
Крім того:
• 4 млрд грн — на централізовану закупівлю ліків;
• 18,6 млрд грн — на інвестиційні проєкти у сфері медицини (+7,8 млрд грн до 2025 року).
Підвищення зарплат отримають лікарі первинної ланки й екстреної допомоги, пообіцяв Марченко.

Фото: Зоряна Стельмах
Соціальний захист і демографія
У проєкті бюджету на соціальну сферу передбачили 467,1 млрд грн (+45,3 млрд грн до 2025 року).
На соціальні виплати і допомоги уряд виділяє 133 млрд грн (+3,3 млрд грн), з них:
• 9,2 млрд грн (+ 4,8 млрд грн) — на базову соціальну допомогу;
• 42,3 млрд грн — на пільги та субсидії;
• 24,5 млрд грн — на підтримку демографічного розвитку, зокрема: одноразова допомога при народженні дитини — 50 тис. грн (зараз 41 280 грн); щомісячна допомога матері до 1 року — 7 тис. грн (замість 860 грн); програма підтримки дітей від 1 до 3 років — 8,9 млрд грн;
• 9,9 млрд грн (+2,9 млрд грн) — на підтримку осіб з інвалідністю та на протезування;
• 2,1 млрд грн (+0,5 млрд грн) — надання загальнонаціональних соцпослуг (центри життєстійкості, доглядові послуги і притулок для ВПО, підтримане проживання.
На виплати і програми підтримки для внутрішньо переміщених осіб заклали 48,4 млрд грн, зокрема, це допомога на проживання, єОселя, соціальна оренда, прихисток тощо.

Фото: rubryka.com
Реконструйована під житло для ВПО адміністративна будівля в Ковелі Волинської області
Ветеранська політика
Видатки зростуть до 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн до 2025 року):
• 5,7 млрд грн (+1,7 млрд грн) — компенсація на житло для ветеранів з інвалідністю І і ІІ групи;
• 2,9 млрд грн (+0,9 млрд грн) — програми соціального супроводу;
• 4 млрд грн (+0,5 млрд грн) — заходи з підтримки та допомоги ветеранам;
• 4 млрд грн (+2,6 млрд грн) — будівництво й утримання Національного військово-меморіального кладовища;
• 1,1 млрд грн (+0,6 млрд грн) — ветеранські простори;
• 1 млрд грн (+0,2 млрд грн) — стоматологічні послуги для ветеранів.
Агропромисловий комплекс
На підтримку аграріїв спрямують 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн).

Фото: EPA/UPG
Трактор з культиватором обробляє поле до посівної біля села Новояковлівка, Запорізька область, 12 квітня 2024 року
Ця сума «включає продовження програми грантів і компенсації відсотків за кредитами виробникам сільськогосподарських товарів за програмою “5 – 7 – 9 %”, 200 млн грн на державну дотацію аграрним виробникам як компенсацію до половини витрат на будівництво та реконструкцію систем зрошення», повідомляла раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Культура
На сферу культури в проєкті бюджету передбачили 15,8 млрд грн (+4,7 млрд грн до 2025 року), повідомляла Свириденко.
За її словами, це «включає підтримку створення контенту для утвердження національної ідентичності та зміцнення національної єдності».
Підтримка бізнесу
Проєкт прописав 41,5 млрд грн на підтримку бізнесу. За даними прем’єрки, «йдеться про доступні кредити “5 – 7 – 9 %”, забезпечення українців житлом за програмою “єОселя”, індустріальні парки й інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій».
Публічні інвестиції
Фінансування зросте з 33,5 млрд грн у 2025 році до 45,9 млрд грн (+37 %).
Основні напрями:
• транспорт — 37,1 млрд грн;
• охорона здоров’я — 18,6 млрд грн;
• освіта і наука — 15 млрд грн.
Житлова та регіональна політика
На житлові програми заклали 45 млрд грн, включно з підтримкою ВПО.
За інформацією Свириденко, «загальні доходи громад складуть 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн). У тому числі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам із загального фонду держбюджету у 2026 році становитимуть 289,3 млрд грн».

Фото: Юлія Свириденко/ Телеграм
Юлія Свириденко
1,9 млрд грн уряд закладає на реалізацію Угоди між Україною та США про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відбудови.
Міністр фінансів резюмував, що пріоритет бюджету-2026 — фінансування сектору безпеки й оборони, проте уряд також робить акцент на освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті та демографічній підтримці.
«Це бюджет воюючої країни, який водночас створює основу для розвитку і підтримки громадян. Ми розраховуємо на подальшу міжнародну допомогу й ефективне використання ресурсів», — зазначив Марченко.
Про що не сказав міністр фінансів. Але нардепи нагадали
У проєкті бюджету немає витрат на проведення виборів. Закладено норму: ЦВК подасть пропозиції після завершення воєнного стану. Але традиційне фінансування політичних партій з держбюджету залишили:
• Фінансування політичних партій — 865 млн грн.
Також збільшать фінансування Верховної Ради — 3,65 млрд (+16,2 %),
Офісу Президента — 878 млн грн (+12,2 %).
Щоправда, для антикорупційних органів теж передбачили більше коштів:
САП, НАБУ — 3 млрд грн (+16 %);
ДБР — 4,7 млрд (+23 %).
Найбільше опозиція розкритикувала статті інформаційної політики: на бюджетну програму, за якою фінансують «Єдиний марафон», агентство «Укрінформ» й іномовлення, пропонують виділити трохи більше як 1,5 млрд грн (ця сума майже не змінилася порівняно з цим роком).
«Закривайте вже ваш брехливий марафон! Але ви знову закладаєте ці кошти на нього… Це черговий бюджет махінацій», — закликав з трибуни під час обговорення нардеп Артур Герасимов («Європейська солідарність»).

Фото: eurosolidarity.org
Артур Герасимов виступає з трибуни ВР
На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України на 2026 рік передбачили 2,47 млрд грн (2,1 млрд грн цього року).
Нардепка Юлія Сірко (Клименко) (фракція «Голос») звернула увагу, що міністр фінансів Сергій Марченко «чітко сказав: нам не вистачає 18 млрд доларів. Також ми дізналися, що ще мінімум 60 млрд доларів не вистачає для покриття потреб безпеки й оборони наступного року. Отже, разом 76 млрд не вистачає тільки на 2026 рік. Про 28–29 роки ми навіть не говоримо… Це бюджет рожевих поні, бо ніхто з уряду не знає, де брати ці кошти».
За таких умов, відповідно до розрахунків, що подав уряд, зарплат військовим вистачить до червня. «Я не знаю, чи війна в червні закінчиться, чи де будемо брати ці кошти?» — звернулася Юлія Сірко до урядовців.
Що далі?
«Європейська солідарність» наполягала проголосувати за відхилення проєкту бюджету як нереалістичного. Але цю пропозицію підтримали лише 22 нардепи.

Фото: facebook/Roksolana Pidlasa
Роксолана Підласа
Сам проєкт бюджету наразі не потребує голосування нардепів — до 1 жовтня вони мають подати свої пропозиції для ухвалення в першому читанні до 20 жовтня. А в цілому — не пізніше ніж 1 грудня. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа попросила депутатів подавати такі правки, щоб не збільшувати і без того великі видатки.
«Упевнена, ми ухвалимо компромісний і збалансований бюджет», — сказала Підласа.