Фото: facebook/Хмельницька АЕС
Хмельницька АЕС
Ремонти на АЕС розпочали достроково
Одразу два блоки на атомних станціях зупинили для планового профілактичного ремонту. Роботи мали почати наприкінці березня, однак процес стартував майже на два тижні раніше. Імовірно, мова про планове оновлення по блоку на Хмельницькій і Рівненській.
Збіглися два важливі чинники, які дозволили розпочати плановий технічний огляд блоків.
По-перше, значно поліпшала погода — березень виявився нетипово теплим, від чого знизилося споживання електроенергії. Хоч дефіцит потужності зберігається на рівні 1 ГВт, утім цей показник суттєво менший, ніж у морозні дні. По-друге, завдяки погожій погоді значно побільшала генерація на сонячних станціях, хоч вони ще не працюють на повну потужність через сезонні обмеження. Однак встановлена потужність СЕС в Україні досить велика — майже 7 ГВт, що дорівнює такій самій кількості великих атомних блоків.
Але насправді нічого надзвичайного в планових ремонтах на АЕС саме на початку березня немає. Саме цими днями енергобаланс системи відносно стабілізувався після критично важкої зими. А втім, ситуація зі співвідношенням генерації та споживання електроенергії досі залишається хиткою.
«У таких умовах навіть відносно незначні пошкодження мережевої інфраструктури або генерації можуть швидко змінити поточний баланс системи і створити додатковий дефіцит потужності, особливо у вечірні години пікового навантаження», — пише колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
З початком ремонтної кампанії на АЕС Україна збільшила імпорт електроенергії з Євросоюзу. За даними консалтингової компанії ExPro, з 9 березня закупівлі світла зросли приблизно на третину — до рівня 35 тис. МВт год.
Фото: Укренерго
Лінії електропередач
Натомість експорту електроенергії не здійснюють. На початку березня Україна поновила продаж світла за кордон у дуже незначних обсягах. Але внаслідок виведення двох блоків АЕС на ремонт ситуація в енергосистемі змінилася, тому для експорту немає підстав.
«Планово-попереджувальні ремонти на АЕС — обов’язкова процедура. Яка мета? Найперше — гарантувати ядерну безпеку, надійність обладнання. Це: діагностика обладнання, заміна певних вузлів. Модернізація системи безпеки, бо технічний прогрес відбувається. Дещо замінюють, тому що залізо має обмежений ресурс», — пояснює фахівчиня ядерної безпеки, співзасновниця Антикризового експертного ядерний центру України Ольга Кошарна.
Блоки АЕС зупиняють почерго
Енергоатом офіційно не повідомляв про старт планових ремонтів на АЕС. З початком повномасштабної війни більшість даних про роботи таємні. Точну тривалості ремонтної кампанії не розголошують, однак зазвичай вона триває аж до осені.
З досвіду попередніх років графік ремонтів складають у грудні, чітко координують між Енергоатомом, Укренерго, урядом і Держінспекцією ядерного регулювання. Фахівці намагалися скоротити тривалість ремонту кожного атомного блоку в минулих кампаніях, але без шкоди для безпеки експлуатації.
«Причиною для ремонтів є не якісь несправності чи аварії. Це профілактичні дії. Як, скажімо, машинам потрібне регулярне технічне обслуговування, так і реактор щороку має таку потребу. Графік ремонтів не публічний, і це зрозуміло з огляду на ситуацію в країні. Блоки йдуть на ремонти почергово, а не всі одразу. Це дуже регламентований і зарегульований процес», — розповідає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Фото: Олександр Попенко
Олександр Харченко
Головна мета планової ремонтної кампанії — підготувати атомні станції до роботи наступного опалювального сезону.
Окрім технічного огляду, є ще одна важлива причина для планових ремонтів. На блоках АЕС також частково заміняють ядерне паливо. Воно має також обмежений термін експлуатації і не може перебувати в реакторі понад чотири роки. Згідно з протоколами, приблизно що триста днів блок треба зупиняти, щоб прибрати відпрацьоване паливо і додати нове.
«Як правило, нове паливо складає десь чверть від усього обсягу. Оскільки там різні нейтронні потоки, потрібно переформатувати активну зону. Тепловидільні збірки, які були в центрі, переставляють на периферію. Це ціла окрема наука і дуже важливий процес, який є обов’язковим», — розповідає Ольга Кошарна.
Для розуміння: кожна активна зона великого атомного блоку містить 164 тепловидільні збірки з паливом.
Олег Дудар має сорокарічний досвід роботи в атомній енергетиці. Зокрема, у 2016–2017 роках працював головним інженером Запорізької АЕС. Енергетик брав безпосередню участь у планових ремонтних кампаніях на станції. Каже, це дуже складний, клопітний і відповідальний процес, і українські атомники справляють з ним на відмінно.
Фото: nikopolnews.net
Олег Дудар
Під час планово-попереджувальних ремонтів ядерники керуються спеціальним регламентом. Цей документ до дрібниць прописує алгоритм дій і перелік обладнання, який обов’язково слід перевірити. Техніку можуть знімати і відправляти на діагностику до лабораторій. Частину обладнання доводиться міняти. Тобто весь процес ремонтів триває за суворими правилами і під наглядом.
«Завданням мого підрозділу було підготувати умови для безпечного виконання робіт. Блок працює, і настає момент виходити в ремонт. Мій персонал виконував процедури зі зниження потужності. Там температура близько трьохсот градусів і води, і обладнання, блок треба розхолодити. Тобто скинути тиск і температуру. Ми розхолоджували його десь до п’ятдесяти градусів, і це давало можливість ремонтному персоналу безпечно дістатися обладнання», — пояснює Олег Дудар.
Ситуація в енергосистемі досі нестабільна
Робота сонячних станцій — велика підтримка для енергосистеми України, однак вони мають і значний недолік. СЕС працюють продуктивно лише в денні години, натомість увечері та вранці дефіцит посилюється. А за хмарної погоди проблеми з балансом виникають і вдень. Залежність СЕС від погоди дуже дошкуляє всій країні.
«Ми вже живемо в системі, яка залежить від сонця. А сонце не завжди є. СЕС дають дедалі більше. Але це нестабільна генерація. Її потрібно балансувати. Що це означає: накопичувачі, системи управління, точне планування. Без цього енергосистема працює не на повну», — пише генеральний директор енергетичної компанії YASNO Сергій Коваленко.
Фото: Зоряна Стельмах
Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко
Фахівець додає: продуктивність роботи сонячних станцій у березні складає понад 60 %. А на повну вони зможуть запрацювати лише з травня.
Балансувати систему навесні можуть допомогти гідроелектростанції. Однак упродовж повномасштабного вторгнення вони стали одними з головних цілей росіян. Поки важко спрогнозувати, яким буде цьогорічне водопілля, повідомила пресслужба Укргідроенерго. Скажімо, торік рівень води був одним з найнижчих. А от 2024-го ситуація була дещо ліпшою.
«Виробництво електроенергії ГЕС поступово збільшується. Повноцінного паводку очікуємо у квітні», – каже Ольга Буславець.
Ситуація з енергопостачанням від початку минулого тижня змінювалася. У понеділок графіків для населення взагалі не застосовували, натомість для промисловості обмеження діяли у вечірні години. Подібним видався і вівторок: світло економили на бізнесі. Побутові споживачі були з цілодобовим електропостачанням. Щоправда, Укренерго закликало населення вмикати потужні пристрої у період з 11:00 до 15:00, коли особливо продуктивні сонячні станції.
Фото: EPA/UPG
Генератор працює на вулиці Харкова
А от уже в середу ситуація змінилася — через хмарну погоду знизилася генерація на СЕС, споживання за добу зросло на 11 %. Усе це спровокувало нові обмеження споживання для бізнесу, а також графіки в окремих містах і регіонах. Відключення повернулися, скажімо, до Києва, який критично залежить від зовнішнього постачання електроенергії.
Літо з відключеннями і нова складна зима
Хоч блоки атомних станцій зупинятимуть на ремонти не всі відразу, але це все ж матиме серйозний вплив на енергобаланс країни. Зона ризику — найтепліші літні місяці. Скажімо, у пікову спеку в липні-серпні рівень споживання світла в України попередніми роками стрімко наближався до зимових максимумів.
«Згадайте 2024 рік, коли кампанія була спланована неправильно. І що ми отримали — відключення електроенергії влітку. Сподіваюся, тепер з плануванням усе гаразд», — каже Ольга Кошарна.
Експертка вважає, що ситуація влітку не так залежатиме від погоди, які від ефективності відбиття російських атак. А вони триватимуть, надто по енергетиці. Кремль також готується до наступної зими і прагне зробити так, щоб Україна не змогла відновитися до опалювального сезону. Тривають обстріли як системи передавання, так і генерації.
Фото: Укренерго
Наслідки осбтрілів енергетичної інфраструктури України.
За словами президента Володимира Зеленського, росіяни дедалі більше роблять ставку саме на ударні безпілотники. Тобто Кремль дав вказівку виробляти дещо менше ракет, але водночас значно більше дронів. У планах Росії вийти на рівень застосування тисячі дронів за одну масовану атаку. Це значний виклик для української ППО, але держава вже готується і до такого варіанта розвитку подій.
«Десь 55–57 % електроенергії, які споживають українці, виробляють на АЕС. Росіяни це розуміють, саме тому вони завдають ударів по високовольтних підстанціях довкола АЕС, щоб обмежити їхню здатність видавати потужність. Ці атаки десь раз на місяць точно або й частіше», — каже Олександр Харченко.
Окрім ударів «шахедами», на початку року росіяни рекордно збільшили використання балістики. Цей тип ракет спрямовують по пріоритетних для них енергетичних цілях в Україні. І тут проблема полягає в тому, що ЗСУ мають обмежену кількість систем ППО, які можуть перехоплювати балістику.
Критично важливо, щоб міжнародні партнери зуміли забезпечити бодай стабільне надання ракет-перехоплювачів до «Петріотів». Що на тлі війни в Арабській (Перській) затоці може бути проблемою. А от про постачання нових систем ППО, що можуть збивати балістику, поки узагалі не йдеться, принаймні публічно.
