Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про оподаткування діяльності на цифрових платформах. Він стосується як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. Законопроєкт охоплює діяльність із надання послуг, а також оренди нерухомості чи транспорту.
За урядовий законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ проголосували 234 народні депутати, стало відомо з трансляції. До другого читання законопроєкт будуть доопрацьовувати.
Документ представляв міністр фінансів Сергій Марченко. Він пояснив, що законопроєкт передбачає гармонізацію українського законодавства із ЄС, а також – виконання зобов’язань України перед МВФ.
“Наразі в Україні відсутнє спеціальне законодавство для оподаткування цифрових платформ, що має системний вплив на всю економіку країни. На сьогодні на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 000 українців, переважно – кур’єри та водії. Через відсутність правового механізму такі особи працюють поза податковим полем. Їхній дохід залишається в тіні. Законопроєктом передбачається запровадити з 1 січня 2027 визначення основних вимог до встановлення операторів платформ, підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отриманих продавцями через платформи”, – сказав він.
Законопроєкт встановлює 5% ставки оподаткування ПДФО від доходів з цифрових платформ (зараз вона 18 %), коли дохід перевищить 2000 євро на рік. Ухвалення дозволить легалізувати діяльність самозайнятих громадян і зменшити тіньову економіку. 400 млрд гривень очікують після набуття чинності документу.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев сказав, що документ має замінити “недолугий механізм” податків з цифрових платформ на ефективний і простий для людей. Зараз він оподатковується за ставкою 23 % від першої гривні прибутку. А після ухвалення оподаткування буде лише після того, як людина заробить 2000 євро, і за ставкою в 5%. Він сказав, що це законопроєкт “про зниження податків”, його підтримує бізнес, а також він відповідає вимогам МВФ.
Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк наголосив, що саме платформи утримуватимуть 5 % податку з діяльності.
Першочергово цей законопроєкт подав до Верховної Ради уряд. Його редакція передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів таких платформ. Це означає, що податкові органи отримуватимуть дані про заробітки українців за кордоном і навпаки – починаючи із 2027 року.
Ключова новація проєкту – оператори платформ стають податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть 5% податку на доходи фізичних осіб та передаватимуть інформацію до податкової служби – за аналогією з роботодавцями.
Водночас закон встановлює винятки. Податок не сплачуватиметься за разові, некомерційні продажі особистих речей, якщо річний дохід не перевищує 2 тисячі євро. Крім того, під регулювання не підпадають електронні дошки оголошень, які виконують лише функцію реклами або інформування.
В уряді вважають, що такий підхід стимулюватиме декларування доходів, спростить адміністрування податків і дозволить поступово вивести цей сегмент економіки з тіні без надмірного навантаження на громадян.
Водночас, як наголосив народний депутат (“Голос”) та перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, фінальна версія законопроєкту була суттєво доопрацьована.
“Народні депутати, разом з колегами з опозиції та з комітету, буквально за тиждень змогли перетворити жахливу версію уряду на справді гарний законопроєкт”, – зазначив він.
Серед ключових змін у фінальній редакції:
- самозайняті особи зможуть оподатковувати доходи на загальних підставах;
- скасовано вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців;
- відмовились від обов’язкового розкриття банківської таємниці;
- замість подання декларації у разі перевищення ліміту передбачено податкове повідомлення-рішення.
Окремо нардеп звернув увагу на строки запуску реформи: вона запрацює не раніше 2027 року, а фактичне оподаткування може розпочатися лише у 2028-му.
Членкиня податкового комітету та нардепка “Слуги народу” Ольга Смаглюк-Василевська підтвердила, що фінальна версія законопроєкту суттєво відрізняється від початкової урядової і враховує як вимоги ЄС (DAC7), так і зауваження бізнесу.
За її словами, одним із ключових рішень стало збереження товарів у периметрі закону: “Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу – 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують”.
Окремо депутати відмовились від однієї з найбільш конфліктних норм:
“Ми прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Зважили ризики і ефект – і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь”, – пояснила вона.
Також суттєво переглянули підхід до самозайнятих і ФОПів.
“Обмеження для самозайнятих прибрали. Для ФОПів залишили логіку: якщо діяльність відповідає КВЕДу – працюєш як ФОП. Все інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням”, – зазначила Смаглюк-Василевська.
Ще одна важлива зміна стосується міжнародних платформ:
“Ми спростили для них звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання”, – пояснила вона.
Водночас, за її словами, для громадян закон навпаки спрощує взаємодію з податковою: “Жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення – податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення”.
Контекст
Це один з трьох законопроєктів, які Верховна Рада має розглянути для виконання зобов’язань перед МВФ. Учора ухвалили законопроєкт про продовження дії військового збору на три роки після завершення воєнного стану. Його ухвалили і за основу, і в цілому.
Законопроєкт про цифрові платформи до порядку денного включили лише з третьої спроби.
Окрім законопроєкту про оподаткування з цифрових платформ, також нардепи мають проголосувати за скасування пільгового розмитнення посилок до 150 євро.
