На LB.talks обговорили підтримку бізнесу після російських ударів

З кінця літа український бізнес зіштовхнувся з безпрецедентними збитками внаслідок російських ударів по складах, виробничих потужностях, торговельних майданчиках, логістиці абощо. Відповідно різко скорочуються податкові надходження до бюджету (за рахунок чого фінансується в першу чергу армія та виплата зарплат військовим), робочі місця, а разом з заблокованим морським експортом це створює надважку економічну ситуацію в країні. 

Чи може держава допомогти постраждалому бізнесу швидко відновитися, які механізми напрацьовуються, де брати гроші, чого хочуть і очікують самі підприємці, у межах спільного з “Епіцентром” проєкту “Епіцентр виробників” на майданчику LB.talks обговорювали:

• Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України; 

  Фото: Зоряна Стельмах

  Олександр Кравченко

• Галина Герега, співзасновниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К»; 

  

  Фото: Зоряна Стельмах

  Галина Герега

• Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ; 

  

  Фото: Зоряна Стельмах

  Сергій Ніколайчук

• Ніна Южаніна, народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;

  

  Фото: Зоряна Стельмах

  Ніна Южаніна

• Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ “АльтБанк”, членкиня наглядової ради ВГО “Асоціація адвокатів України”. 

  

  Фото: Зоряна Стельмах

  Тетяна Острікова’

Як зазначила співзасновниця “Епіцентр К” Галина Герега, наразі внаслідок ракетних і шахедних атак зруйновано 18 гіпермаркетів тільки її компанії по всій Україні і ще 13 пошкоджено. Лише за останній місяць зруйновано 140 тис. кв. м логістичних площ. Станом на зараз компанія втратила майже 7 000 робочих місць. Збитки загалом, за словами Галини Гереги, складають понад мільярд доларів. 

“Зараз настав час, коли ми не впораємося без підтримки держави, без пільгового кредитування. Підприємцям вкрай потрібні фінансові інструменти, щоб відбудувати зруйновані об’єкти та відновити роботу. Зараз ми втрачаємо людей та робочі місця. Лише за останній місяць, коли особливо жорстоко б’ють по бізнесу, ми втратили 7000 робочих місць. Для мене це найболючіше питання. Адже люди – це найцінніше, що є у кожного з нас”, – зазначила Галина Герега.

“Нам потрібні довгострокові кредити на відновлення, на побудову нового бізнесу та нових логістичних площ. Тому що зараз логістика практично “лежить”. За статистичними даними знищено понад 50% складів. Також дуже важливим є питання страхування військових ризиків. Воно обговорюється вже не один рік, але поки що дієвого механізму страхування так і не знайшли”, – додала співзасновниця “Епіцентр К”.

Власного капіталу і ліквідності українських банків недостатньо, щоб покрити всі потреби у відновленні бізнесу, підкреслив перший заступник Голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. Країна потребує різних механізмів фінансування.

“На це, зокрема, і спрямована наша (Нацбанку – Ред.) ініціатива з розбудови інфраструктури ринку капіталів, для того, щоб створити механізм залучення коштів різних інвесторів через ринок капіталу. Але, якщо ми говоримо про банківський бізнес, наші зусилля концентруються не тільки на тому, щоб допомагати уряду калібрувати програми підтримки бізнесу в поточних умовах, а також і на тому, щоб зробити наш банківський сектор конкурентноспроможним і також привабливим для іноземного капіталу, тому що нам потрібно реально суттєво збільшити капітал банківської системи для посилення його спроможності фінансувати економіку”, – пояснив перший заступник керівника Нацбанку. 

На думку народної депутатки, членкині парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, є кроки, спроможні полегшити життя постраждалого бізнесу, які держава може зробити вже, і які не потребують безпосереднього залучення капіталу.

“В податковому законодавстві вже є кілька норм. Чому їх не поширити на підприємства, які постраждали – і не тільки з 5 серпня, а й до цього часу?

Чому не зробити гнучкий режим щодо перенесення строків сплати податкових зобов’язань? Чому не запропонували бізнесу, який не на територіях бойових дій, а в Києві, Київській області, який дуже постраждав, скористатися цією нормою? Зараз будуть наступні платежі, податкові зобов’язання. А оборотних коштів немає, немає товару, з чого взяти оборотні кошти. Товар знищений. 

…Можна ж зараз подивитися, яким чином і для кого встановити касовий метод ПДВ, для яких виробників, для яких мереж, що сталося взагалі з податком на додану вартість по втрачених товарах. Оцього глибокого аналізу в нас немає, а тому ми не спроможні дати знати бізнесу, що щось робимо уже сьогодні”, – підкреслила народна депутатка. 

Крім того, вона запропонувала застосовувати податок на прибуток для постраждалих підприємств за моделлю індустріальних парків.

“При ухваленні останніх змін до закону про індустріальні парки я пропонувала вписати туди через кому “підприємства, які постраждали внаслідок атак”, виписати чітко ці критерії і дати можливість, поки немає кредитів, відновитися за рахунок власних поточних коштів.

Тому що усі державні програми, які колись будуть, навіть зі страхування воєнних ризиків, будуть з 1 січня наступного року. І всі попередні збитки участі у цій програмі не братимуть. Це будуть нові збитки”, – зазначила Южаніна. 

Питання про необхідну дерегуляцію, і зокрема створення єдиного механізму фіксації збитків для бізнесу, підняла Тетяна Острікова. 

“Коли трапляється приліт, тобі треба думати, як погасити пожежу, коли знову тривога, і пожежники не можуть працювати; що з працівниками; як відновити асортимент; як залучити фінансування; що робити з логістикою, де взяти новий склад тощо. І в цей час тобі треба від різних державних органів назбирати 500 різних документів.

Невже держава не може створити єдине вікно, куди ти звертаєшся з заявою, і там буде і висновок ДСНС, і акт про пожежу, і кримінальне провадження, і сертифікат від Торгово-промислової палати щодо підтвердження обставин непереборної сили і інші інші акти обстеження від органів місцевого самоврядування?” – каже Острікова.

За словами міністра економіки і довкілля Олександра Кравченка, в умовах шаленого тиску на економіку уряд трохи розширює програми страхування, нарощує пільгові кредити для великого бізнесу, та міністерство розуміє, що нинішні умови вимагають амбітніших рішень, одним з яких він вважає створення державного страхового фонду. (Модель передбачає виплати до 10 мільйонів доларів на одне підприємство, страхування коштуватиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту, джерелом наповнення фонду розглядається підвищення ПДВ на 1 %. – Ред.)

“Я не бачу іншого варіанту, окрім спробувати запустити масштабний механізм військового страхування з підтримкою держави, для того, щоб він працював в масштабах тих викликів, з якими зараз зіштовхується бізнес. Для того, щоб він дав сигнал бізнесу, що це щось серйозне, ми маємо наповнити його достатнім капіталом. 

З одного боку, ми маємо шанс мобілізувати достатній (іноземний – Ред.) капітал. З іншого – це відносно ефективне використання державних коштів, тому що ми створюємо досить велике плече в для приватного і донорського капіталу. Тому що якийсь ресурс дає держава, і на цей ресурс ми залучаємо донорське фінансування”, – розповів міністр. 

“Мені здається, що це механізм, який може спрацювати і може працювати в тих масштабах, які адекватні поточним викликам. Чи буде цього достатньо? Ні. Але це адекватно і може бути великою перемогою для української економіки”, – додав Олександр Кравченко. 

Що ще пропонує держава атакованому бізнесу сьогодні, а також що підприємці думають про можливе підвищення ПДВ – читайте незабаром у повній версії дискусії.