Фото: instagram.com/libkos
Пожежа на Харківській ТЕЦ-5
Росія не досягла цілі
Цієї осені росіяни зосередилися на ударах по енергетичній інфраструктурі конкретних областей. Що значно ускладнює роботу протиповітряної оборони. Попередніми воєнними роками Кремль діяв інакше: застосовував тактику масованих ударів одразу по кількох регіонах.
З початку жовтня значних руйнувань зазнали енергетичні об’єкти Чернігівщини, Сумщини та Харківщини. Десятки дронів та ракет атакували високовольтні підстанції, внаслідок чого без світла залишалися сотні тисяч абонентів.
Скажімо, у Чернігівській області досі діють графіки знеструмлення. Електроенергію вимикають іноді по 14 годин на добу. Особливо складна ситуація на Ніжинщині: у п’ятницю, 10 жовтня, росіяни поцілили у ще один енергетичний об’єкт у цьому районі, ремонти тривають.
Внаслідок ворожих ударів на Сумщині діяли спеціальні графіки аварійних відключень світла. Їх запроваджують за вказівками диспетчерів «Укренерго», вимикали лінії до 110 кВ та трансформатори. Тобто звичайні графіки за таких умов не діяли. Головна мета — розвантажити енергомережу і дати можливість відремонтувати пошкоджене обладнання.
У п’ятницю, 10 жовтня, росіяни масовано атакували енергетику Києва. Це був один із найбільших обстрілів столиці за останні місяці. У місті виникли перебої з водою, без світла зранку залишилися майже шість тисяч будинків. Але вже по обіді електроенергію почали поступово повертати до осель киян.
Фото: EPA/UPG
Блекаут в Києві.
Вочевидь Кремль прагнув повторити події 10 жовтня 2022 року. Саме тоді Київ зазнав першої масованої атаки по енергетичній інфраструктурі.
Обстріл у п’ятницю й справді був потужним, але головної цілі росіяни не досягли — енергосистема встояла. У Києві влучання зафіксували у одну із теплоцентралей.
Кремль також скеровував дрони по енергетичних об’єктах Полтавщини. Але графіки знеструмлення у області не застосовували.
Загалом ж росіяни намагалися зруйнувати кілька важливих об’єктів генерації електроенергії. Зокрема, під атакою були щонайменше три гідроелектростанції. Зокрема, у Запоріжжі перекривали проїзд греблею ДніпроГЕС. Вибухи також було чути біля гідростанції у Каневі, на Черкащині також фіксували перебої зі світлом. Але вже після обіду всіх споживачів знову заживили.
Серйозні пошкодження зафіксували на одній із теплових станцій компанії ДТЕК. Ще одна приватна ТЕС зазнала руйнувань у четвер, 9 жовтня. Також у вересні російські дрони атакували Трипільську теплову станцію державної компанії «Центренерго».
«Були уражені об’єкти генерації, до яких підключена велика кількість споживачів. Застосовувалися резервні схеми перепідключення. У людей поступово з’являється світло», — сказала міністерка енергетики Світлана Гринчук.
Фото: Міненерго
Світлана Гринчук
Після атак енергетики діють за чітки алгоритмом. Спочатку заживлюють критичну інфраструктуру. Місця ударів оглядають піротехніки і лише після цього туди мають доступ ремонтники. Працювати під час тривоги категорично заборонено, адже ризик повторних ударів дуже великий.
Загалом під час атаки 10 жовтня росіяни використали майже пів тисячі дронів та ракет. Роботу протиповітряної оборони ускладнила погода — хмари і дощ значно зменшують видимість дронів у небі для мобільних вогневих груп. Ще одна особливість цієї атаки — значна кількість балістичних ракет, які можуть збивати лише системи Patriot, повідомили Повітряні сили.
«Це був наймасованіший російський удар по енергетичній інфраструктурі з березня-квітня минулого року. Притримаємо емоції, стоп паніка, апокаліпсису не буде», — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
В «Укренерго» закликають споживачів ощадливо використовувати електроенергію. Не вмикати по кілька потужних пристроїв одночасно, надто у вранішні та вечірні години.
Фото: EPA/UPG
Деякі райони Києва залишаються без електроенергії після атаки 10 жовтня 2025 року.
З газом знову проблеми
Паралельно з обстраліми електроенергетики, росіяни атакують газову інфраструктуру. Наймасовіший удар по видобутку та сховищах стався 3 жовтня. Тоді лише по родовищах на Харківщині та Полтавщині росіяни спрямували майже сотню ракет та дронів.
За даними агенції Bloomberg, за одну атаку Україна втратила близько 60% газовидобутку. Водночас джерела LB.ua в уряді та двох енергокомпаніях цю цифру називають перебільшеною, хоч і не заперечують — руйнування є.
«Я не знаю, звідки вони беруть ці цифри. З безпекових міркувань було призупинено видобуток. Не можна до того, як об’єкт дослідили, його запускати. Треба ще отримати дозвіл від військових, бо там можуть бути супутні боєприпаси», — розповів фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Також експерт припускає, що найближчими тижнями Україна зуміє вийти на 40-45 млн кубів видобутку на добу, що є стандартним показником. Але це за умови відсутності нових значних руйнувань.
Чи можливі відключення газу цієї зими? З одного боку, Україна вже встигла накопичити у підземних сховищах понад 13 млрд кубів газу. За сприятливих умов цього достатньо для опалювального сезону, але накопичення ще триває. З іншого боку — немає сумнівів, що російські атаки триватимуть. Скажімо, мер Івано-Франківська закликав готуватися до проблем із газом. Руслан Марцінків припустив, що відключати постачання пального можуть цілими районами.
«Я не розумію як це можливо. Мери та інші очільники місцевого самоврядування мають не лякати містян. А розповідати, які заходи були вжиті, щоб цього не відбулося», — сказав Геннадій Рябцев.
Через російські атаки Україна мусить збільшити закупівлі газу з-за кордону на третину, повідомила міністерка енергетики. Водночас загальну цифру додаткових видатків на імпорт Світлана Гринчук поки не назвала.
Фото: EPA/UPG
Підземне сховище газу, що експлуатується компанією Gas Storage CZ, поблизу Пршибраму, Чеська Республіка, 9 січня 2025 року
Газу на європейському ринку вдосталь, а ціни навіть знижуються і на це є кілька причин. По-перше, відносно тепла погода, що впливає на рівень споживання. По-друге, Норвегія відновила прокачування палива після тривалого ремонту інфраструктури. По-четверте, газові сховища Європи заповнені на майже 85% (це хороший показник, хоч і дещо нижчий від торішніх цифр).
Для України головне питання — де брати гроші на додатковий імпорт. У «Нафтогазі» повідомили, що отримали новий кредит на 3 млрд грн від «Ощадбанку».
Але в умовах браку коштів уряд знову продовжив дію пільгового тарифу на газ для усіх споживачів. Про це Володимир Зеленський «домовився» під час зустрічі з Юлією Свириденко. Хоча формування тарифів не входить у повноваження ні президента, ні прем’єрки. Зрештою Кабмін знову зафікував ціну газу для населення та бюджетних установ до кінця березня наступного року. І забезпечити їх пільговим пальним повинен «Нафтогаз», який вже й без того має мільярдні борги.
Юлія Свириденко називає такі дії уряду «забезпеченням стабільності для українців цієї зими».
Фото: тг-канал Юлії Свириденко
прем’єр-міністр Юлія Свириденко
Чергове заморожування газового тарифу для всіх споживачів розкритикував Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України». Фахівець пояснив: в умовах дефіциту бюджету та активного імпорту газу, пільгова ціна для всіх споживачів занадто дорого коштує державі.
Вартість імпортного газу разом із транспортуванням сягає 23-27 грн за кубометр, додав Святослав Павлюк. Натомість населення купуватиме газ майже втричі дешевше.
«Ймовірно, нам доведеться імпортувати не понад 5 млрд кубів газу, а істотно більше. Ми сідаємо на імпорт, його у нас буде понад половина. І тепер усі ці розмови та дискусії, скільки коштує газ українського видобутку, що хтось там щось накручує — вони неактуальні», — зазначив фахівець.
І вихід з цієї ситуації лише один — адресне субсидіювання. А не єдиний пільговий тариф для всіх споживачів, незалежно від доходів. Подібна модель працює, скажімо, у Молдові. Щоправда країна не має власного видобутку, але доходи населення є приблизно такими ж як і в Україні. Тариф на газ для молдовських споживачів складає понад 40 грн за кубометр.
Що буде далі
Україна має кілька сценаріїв проходження цієї зими, зазначили в уряді. Подробиць не називають, але очевидно, що здебільшого все залежить від ефективної роботи протиповітряної оборони та захищеності енергетичних об’єктів.
Фото: тг-канал Дениса Шмигаля
Будівництво інженерного захисту на енергетичних підстанціях
Західні партнери обіцяли Києву кілька додаткових систем ППО до зими, але прикрити ними сотні потужних енергетичних об’єктів точно не вийде.
Держава витратила мільярди на фізичний захист найважливішого обладнання. З одного боку, в «Укренерго» переконують, що побудована система довела свою ефективність. З іншого боку, скажімо, спеціальна слідча комісія Верховної Ради у своєму звіті вказує на системні недоліки зведення такого захисту.
Довкола важливих енергетичних об’єктів зводять фізичний захист різних рівнів потужності. Перший — це звичайні мішки з піском або габіони, вони мають захистити обладнання від уламків. Другий рівень — це бетонні конструкції, що можуть вберегти трансформатор від влучання дрона. І третій — зведення капітальних громіздких конструкцій, що можуть убезпечити об’єкт від влучання ракети (даних про будівництво цього рівня захисту обмаль).
«У нас не буде ніколи можливості забезпечити усі об’єкти найпотужнішим третім рівнем захисту. У жодної держави світу немає таких ресурсів. Але питання виникають. Чому, наприклад, було заплановано захист певних об’єктів на 2027 рік? Також можна дещо відтермінувати і не розпорошувати гроші. Ось ці всі водневі стратегії чи добудова блоків Хмельницької АЕС. Вони нас не врятують у цей опалювальний сезон», — сказав Геннадій Рябцев.
Фото: Радіо Свобода
Геннадій Рябцев
У Міністерстві енергетики відзвітували: уряд визначив план, як Україна долатиме воєнні виклики взимку. Обіцяють систематизувати всі програми допомоги, постачання і покращити координацію. Один із топмереджерів державної енергетичної компанії не під запис повідомив LB.ua, що країна справді значно краще підготувалася до зими, ніж торік. Запаси енергетичного обладнання є «солідними». Водночас робити точні прогнози на цю зиму відмовився: «ризиків занадто багато».
Натомість Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради «Нафтогазу», закликала споживачів перевірити справність додаткових джерел енергергії у помешканнях. І поки є час подумати, що ще можна зробити, аби бути готовими до можливих кризових ситуацій взимку.
«Вам потрібні резерви води, дрова (якщо є камін), якщо це приватний будинок — генератор з запасом пального (ми не використовуємо генератори на балконах, або у закритих приміщеннях), резервні батареї для електрики, або резервне живлення газового котла, ліхтарі та лампи на батарейках, запас їжі, яку просто готувати. Критичне мислення та доля прагматичного оптимізму», — попередила Наталія Бойко.
А оптимізму може додати ще один важливий факт — росіяни теж почали відчувати, що таке відключення світла. Принаймні поки що йдеться про прикордонні з Україною території. Скажімо, на Білгородщині вже щонайменше двічі запроваджували графіки знеструмлення.
