прогнози на світло на опалення

Навіщо урядові аж два надзвичайних штаби? 

Найскладнішою ситуація зі світлом та опаленням залишається у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Одесі та прифронтових територіях. Графіки знеструмлень діють по всій території держави. Причина — масовані російські удари. Погіршують стан галузі й тривалі морози.

Цього тижня країна врешті отримала нового міністра енергетики: відомство очолив Денис Шмигаль. У нього чималий досвід роботи і в уряді, і у галузі безпосередньо. А у Кабміні створили одразу два кризових штаби: один загальнодержавний, інший покликаний стабілізувати ситуацію у Києві. 

В енергетиці України запрацював режим надзвичайної ситуації. Юридично це поняття стосується ринку електроенергії. Його запроваджують, коли ситуація стає дуже складною: або знеструмлення тривають понад 16 годин, або країну може спіткати блекаут (енергетики вміло оберігають систему від такого варіанту розвитку подій). 

Запровадження режиму надзвичайної ситуації має поліпшити координацію роботи над відновленням енергетики, вважають в уряді. 

«Я не можу прокоментувати те, як запровадження цього режиму вплине на ситуацію. Тому що у нас немає його визначення ніде у законодавстві. Як і того, як саме і для чого цей режим запроваджувати. Ну і на моїй пам’яті це вже сьомий спеціальний штаб всередині уряду. Ну чудово — удачі їм», — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

В уряді обіцяють збільшити кількість пунктів незламності, деякі з них працюватимуть цілодобово. У містах, де ситуація найкритичніша, тимчасово послабили комендантську годину. 

«Відтепер людям буде дозволено виходити без спеціальних перепусток та користуватися транспортом, щоб дістатися пунктів незламності та пунктів обігріву. Фактично, буде діяти такий самий підхід, як і під час повітряної тривоги», — каже Денис Шмигаль. 

Громадам наказали вимкнути зовнішнє освітлення. До речі, у грудні уряд уже давав розпорядження про економію електроенергії саме таким чином. А у деяких містах, зокрема, у Києві до кінця січня у школах продовжили канікули. 

Уряд знову сипле обіцянками посилити захист енергетики. Для цього виділили понад 50 млрд грн. А ще Україна готується до проведення «енергетичного Рамштайну». Київ проситиме допомоги для відновлення галузі. Хоча деякі країни вже оголосили про виділення додаткових коштів. Серед них, скажімо, Норвегія та Італія. 

Україна досі має проблеми з імпортом електроенергії. І питання не у технічних обмеженнях, а у бюрократії. Натепер держава може імпортувати з країн ЄС понад 2 ГВт. Але цей ліміт не використовують на повну. Якщо вночі закупівлі відбуваються повноцінно, то у денні години лише приблизно на третину. Кабінет міністрів вкотре обіцяє пришвидшити закупівлі. Відтепер імпортувати електроенергію повинні і державні компанії (Нафтогаз, Укрзалізниця, оборонна промисловість): не менше половини від власного споживання. 

Але насправді тут питання не до уряду, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Імпорт повноцінно не працює через прайс-кепи, тобто цінові обмеження, які запровадила Нацкомісія, що регулює ринок компослуг (НКРЕКП). 

«Мене завжди дивувала незбагненна тупість наших чиновників, що створювали штучні бар’єри для імпорту електроенергії, завдяки впровадженню прайс-кепів у час критичного дефіциту. Із 2019 року постійно говорю про необхідність їх усунення», — вважає Володимир Омельченко. 

Зі збільшенням тривалості знеструмлень зростає попит і на пальне, зокрема, солярку. За даними Консалтингової групи А 95, найдужче продажі зросли на заправках у столичному регіоні. Пального останніми тижнями там продають на 25-40 % більше. Утім аналітики ринку заспокоюють: дефіциту не буде, дизелю вдосталь. Постачання у грудні значно перевищило споживання, їдуть і поточні партії. 

Проте може змінитися ціна, але причина не у зростанні попиту, каже аналітик Сергій Куюн. На вартість тиснуть два фактори: подорожчання нафти та зростання курсу валюти. Якщо ситуація на ринку не зміниться, вартість пального у середньому може зрости на 2 грн, вважає Сергій Куюн. 

«По дизелю є хіба що питання з морозостійкістю. Все ж окремі марки морозець «прихоплює». Але, як свідчить практика, так завжди буває у перші дні морозів, а надалі оператори адаптуються, в тому числі й в частині додавання присадок для підвищення морозостійкості», — додає аналітик. 

З подібною проблемою стикнувся і автор цього матеріалу. Пальне у дизельному генераторі взялося кригою. Техніку довелося відігрівати, зрештою генератор запрацював. А солярка була ще зі старих осінніх запасів, і це також варто враховувати у тріскучі морози. 

Морози не відступають, а Росія готує нові удари

Українські енергетики останні два тижні працюють в особливо складних умовах. Значні пошкодження об’єктів, ризики повторних російських ударів та тріскучі морози. Багато робити доводиться виконувати вручну на відкритому повітрі — ризики для здоров’я та життя надзвичайно високі. Скажімо, у Києві 14 січні під час розвантаження генератора загинув працівник теплоенерго. 

Загалом у державі до ремонтів та відновлення залучені понад 15 тисяч фахівців. 

Клопотів енергетикам можуть додавати і самі споживачі. Скажімо, на Волині місцевий обленерго опублікував відео, де палає один із трансформаторів. Техніка загорілася від перевантаження. 

«Це обладнання, яке буквально згоріло через миттєвий стрибок навантаження. Коли мешканці сотень будинків одночасно вмикають електрочайники, бойлери та пральні машини в момент появи напруги, мережі не встигають стабілізуватися і виникають аварії», — повідомили у компанії. 

Енергетики закликають дотримуватися правила п’ятнадцятьох хвилин. Саме стільки часу потрібно почекати після появи напруги і лише потім вмикати прилади. При чому потужне обладнання потрібно чергувати, а не приєднувати до мережі одночасно. 

Також в обленерго закликали від’єднувати техніку від розеток на час знеструмлень. А це вже допоможе захистити прилади від перепадів напруги. 

До кінця наступного тижня морози не відступлять з України, каже синоптикиня Укргідрометцентру Наталя Птуха. Вихідними вночі температура знизиться до мінус 25°С на півночі країни, а також на Вінниччині та Хмельниччині. У інших регіонах дещо тепліше: до мінус 20°С. Вдень показники термометра значно різнитимуться, залежно від регіону. Найтепліше буде на півдні держави та Закарпатті. Середні показники по країні у денні години: до мінус 14°С. Укргідрометцентрі додають: здебільшого в Україні погода буде з проясненнями. 

«Вдень це додає певного оптимізму: якщо трішки легше задається. А от ясна ніч у поєднанні цим антициклоном, холодною повітряною масою, тоді інтенсивніше відбувається вистигання. Бо немає хмар, а вони як ковдра для приземного шару повітря. І от все це умовне тепло, що накопичилися упродовж дня, вивільняється. Тому передсвітанкові години найхолодніші», — каже Наталя Птуха. 

Натомість синоптикиня Наталка Діденко пояснює: морози до України приніс азійський антициклон. До речі, фахівчиня додає: називати його сибірським — «стереотипний привіт із минулого». Синоптикиня не прогнозує найближчими днями значних опадів. Водночас морози накриють усю територію України. А на півдні можливі ще й штормові пориви вітру. 

«Надалі морози в Україні триватимуть. За попередніми прогнозами, до кінця січня», — каже Наталка Діденко. 

Центральна влада проти громад: люди мерзнуть, політики сваряться

Наталія Іщенко мешкає у багатоповерхівці у Києві. 8 січня у її помешканні зникло опалення, газу у будинку немає. До того ж у столиці суворі графіки знеструмлення. Після тривалих з’ясувань виявилося, що забезпечити опаленням усю багатоповерхівку у разі відключень світла або низького тиску у тепломережі неможливо. 

Зараз родина пані Наталії розглядає можливість тимчасово пожити в інших районах Києва. З переїздом також складнощі, і не лише з пошуком житла. На інше місце мешкання потрібно перевезти джерело безперебійного живлення або ж встановити нову систему: чоловік пані Наталії має спати з апаратом для дихання. 

«Важливо, що проблема відсутності опалення на високих поверхах під час відключення світла, здається, взагалі випала з поля зору уряду. Очевидно, що насоси опалення є об’єктами критичної інфраструктури. Але я нічого не чула про їхнє централізоване забезпечення резервним живленням. Мешканці самостійно роблять, що можуть. Але стабільно забезпечити опаленням мешканців багатоповерхівок можна тільки системними рішеннями на рівні міста, а, може, і країни», — вважає Наталія Іщенко. 

Та попри заклики до спільних дій, центральна влада досі не гребує влаштовувати публічні суперечки з представниками громад. Надто коли мова про Київ, де ситуація найскладніша з початку повномасштабного вторгнення. 

Президент Володимир Зеленський неприховано звинувачує міську владу у бездіяльності. Натомість мер Віталій Кличко виправдовується і киває у бік центральної влади. Хоча, по суті, відповідальними за ситуацію у столиці є обидвоє. 

Захист ТЕЦ у Києві точно не під силу міській владі. А от чому резервне живлення для деяких критичних об’єктів столиця купували вже під час опалювального сезону — питання саме до очільника міста. 

Київ мав можливість побудувати до 300 МВт когенераційних установок, вважає Володимир Омельченко. Натомість фактично місто спромоглося лише на 50 МВт. Фахівець каже: виникає чимало запитань до раціональності використанні коштів з бюджету столиці, і це вже пряма відповідальність мера. Однак перекладати усю вину лише на Віталія Кличка некоректно, додає Володимир Омельченко. 

«КМДА відповідає лише за Київтеплоенерго в енергетичній сфері й немає жодного впливу на Укренерго, обленерго, велику генерацію, Нафтогаз України. Тобто міська влада несе відповідальність на 20 %, а центральні органи влади на 80 %. Але важливі чиновники в уряді більше займалися схемами Міндіча, їм ніколи було виконувати свої безпосередні повноваження, тому й Кличко їм терміново знадобився як козел відпущення», — каже фахівець. 

Загалом ж торік держава встановила недостатньо малих генерувальних потужностей, порахували аналітики Центру Разумкова. За їхніми даними, мова про приблизно 500 МВт потужностей, натомість у Міненерго називають інші цифри. 

«Якщо у 2024 році ввели в експлуатацію 225 МВт потужності, то за 2025 рік — 762 МВт. Найкращі показники у Київщини, Волині, Прикарпаття, Черкащини, Харківщини. Один з найгірших показників — у місті Києві. І це напряму впливає на ситуацію в столиці, яку маємо сьогодні», — каже Денис Шмигаль. 

Але будівництво когенерації та відповідальність за ситуацію у містах — це не єдиний конфліктний момент поміж центральною владою та громадами. Мер Тернополя Сергій Надал заявив: лікарні міста з нового року також знеструмлюють за графіками. Подібна ситуація і з електротранспортом. Міський голова каже: причина у тому, що уряд вніс зміни до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності.

«За цією постановою, лікарні нашого міста, котельні та тролейбуси підпадають під графіки відключень електроенергії, які постійно змінюються. Тому неможливо організувати роботу транспорту з кожного масиву. Раніше цього не було – об’єкти, які забезпечували функціонування міста вважалися критично важливими і мали пріоритетне електропостачання. Тепер цього немає», — каже Сергій Надал. 

Подібні випадки фіксують у різних частинах країни. Скажімо, на Черкащині одразу кілька лікарень мусять переходити на генератори під час відключень. По-перше, це значні додаткові витрати для медзакладу. По-друге, це великі ризики для пацієнтів: подекуди генератори працюють понаднормово через тривалі знеструмлення. 

Натомість в уряді переконують, що лікарні мають пріоритет у постачанні світла та тепла. А фахівці галузі по-різному оцінюють ситуацію, що склалася. 

«На жаль, розпорядження уряд підготував дуже погано. І замість того, щоб визнати помилку і відкоригувати документ, Кабмін вчепився у нього. Потрібно було, щоб Міненерго доробило методику визначення критеріїв критичності об’єктів. І тоді всі ці переліки переробити з нуля. На місцях не розуміють критеріїв і рубають шаблею», — пояснює фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. 

Натомість Олександр Харченко вважає, що міські голови мають звертатися не до уряду, а до ОВА. Бо саме вони формують списки критичних споживачів у кожному з регіонів. 

«Погано, коли місцева влада недопрацювала на своєму рівні і починає публічні заяви та звинувачення у бік абсолютно нормальної процедури. Навести лад у переліках давно треба. Нехай звернуться до ОВА, це просто папір, де треба про це написати і відправити. Вони знають куди», — каже директор Центру досліджень енергетики. 

Так а що робити мешканцям багатоповерхівок? 

Будинки з електроопаленням внесуть до переліків захищених споживачів. Тобто знеструмлення їх не зачіпатимуть, за винятком аварійних відключень, переконує міністр енергетики України Денис Шмигаль. 

Уряд ухвалив рішення, але не пояснив кілька критично важливих моментів. По-перше, як саме технічно ці будинки забезпечуватимуть безперебійним живленням. Адже окремих ліній до них немає. По-друге, де взяти додаткову потужність, якщо у державі зараз гострий дефіцит електроенергії? 

Відключення світла стали настільки тривалими, що зарядні станції та акумулятори вже не можуть впоратися із навантаженням, каже голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. Фахівець рекомендує мешканцям багатоповерхівок об’єднуватися і шукати сусідів з генераторами, або ж звернутися до бізнесу. Часто така техніка працює на менше половини потужності, при цьому спалюючи чимало бензину та дизелю. 

«Якщо навантажити генератори зарядними станціями, або підключити до них стаціонарні гібридні станції, матимемо для всіх виграш. Ціна кВт-год від генератора менша, акумулятори заряджені і зможуть працювати. Ну і не гріх компенсувати за паливо. Ну або повернути кВт-годинами, коли почнуться сонячні дні», — каже Вадим Литвин. 

Водночас експерт застерігає: використовувати генератор у помешканні категорично не можна. Це може призвести до трагічних наслідків, як це, скажімо, сталося у Києві. Через увімкнений на балконі генератор загинула ціла родина. 

Вадим Литвин також категорично не рекомендує облаштовувати буржуйки у багатоповерхівках: занадто багато ризиків. Опалювання газовою плитою теж не найліпший варіант. 

«Газові китайські балончики для розігріву їжі — теж лотерея. Вже краще сухий спирт чи рідинна спиртівка — контролювати легше і безпечніше, а ще краще хімічні розігрівачі, як у сухпайках для військових. І декілька вогнегасників в квартирі — обов’язковий елемент», — розповідає голова Асоціації енергоаудиторів України. 

У помешканні Святослава Павлюка спрацював сигналізатор чадного газу. Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» розповідає: отруйна суміш заходила у квартиру від сусідів через вентиляційний канал у туалеті. Експерт каже: у холодних будинках мешканці намагаються зігрітися різними приладами, а їхні викиди є небезпечними для життя. 

«Ви ніяк не впливаєте на швидкість підключення вашого будинку до тепла, але ігноруючи правила безпеки, до того часу можете не дожити. Купіть собі датчик чадного і природного газу на батарейках. Він коштує недорого, а може врятувати життя», — каже Святослав Павлюк. 

Мешканцям варто провести комплексну ревізію власних багатоповерхівок, вважає Вадим Литвин. Найперше треба терміново перевірити запобіжники та автоматичні вимикачі на входах в будинок і на квартири. Це може убезпечити від загоряння проводки. 

Також точно не зайвим буде провести повну ревізію системи опалення будинку. Вадим Литвин вважає, мешканці мають бути готовими до зливання води із труб у разі найгіршого варіанту. Тому вже зараз варто зрозуміти, куди саме зливати і чим відкачувати. Часто для цього мешканця потрібно докупити шланги та дренажний насос. 

«Якщо зібралися збирати підписи для звернення до депутатів, президента чи Лігу націй, то краще зберіть підписи на створення ОСББ. Буде точно дієвіше», — додає Вадим Литвин. 

Саме об’єднання співвласників може отримати компенсацію за купівлю генераторів чи інверторів. Для цього є низка програм: міських і державних. А паралельно фахівець рекомендує вже зараз формувати грошовий фонд: зібрати хоча б по тисячі гривень з квартири. За ці кошти можна придбати техніку і паливо, щоб заживити насоси водопостачання чи опалення в своїй багатоповерхівці.

Фахівці енергогалузі не мають оптимістичних прогнозів на цю зиму. Дефіцит електроенергії зберігатиметься, а ситуація з опаленням у містах залежатиме від можливостей відбивати нові російські атаки. А до них Росія безумовно готується. Скажімо, відновлення теплоцентралей після значних руйнувань чи повного знищення — це справа не одного місяця. Тому кожен із мешканців багатоповерхівок має бути готовим до найкритичнішої ситуації: вже точно час готувати персональний план Б. 

«Цілком можливо, що в окремих районах міст доведеться спускати воду із системи. І потім відновлювати опалення», — каже Олександр Харченко. Водночас експерт зауважує: «Це ситуація, яка може повторюватися кілька разів. Я не намагаюся когось налякати, це — наші реалії на наступні 3-4 місяці, коли опалення буде під прицілом росіян».