Фото: ДСНС
Пізно ввечері 6 лютого внаслідок російського обстрілу виникла пожежа на об’єкті інфраструктури на Волині.
Під прицілом західні регіони
У суботу вночі росіяни здійснили один із найпотужніших ударів по енергетиці України у цьому році. Мова загалом про 447 засобів повітряного нападу. Здебільшого це були безпілотники, однак Кремль використав і чотири десятки ракет.
Ефективність української протиповітряної оборони склала майже 91%. Тобто показник з початку року зазнав зменшення. Водночас президент Зеленський вже неодноразово заявляв, що робота ППО у окремих регіонах є незадовільною. Однак не сказав про які саме області йдеться. Лише зазначив, що кадрові зміни можуть торкнутися підрозділів, що відповідають за захист від російських «шахедів».
«Специфіка цих ударів полягали у тому, щоб покласти енергетику України. Концепція дуже проста і вони її випробували торік — це обстріляти підстанції довкола АЕС. Не маючи зв’язку з мережею та споживачами, блоки доводиться “гасити”. Тобто виробляти електроенергію можемо, а передати — ні», — пояснює ерівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Головним напрямком удару у суботу став захід України. Хоча росіяни тієї ночі атакували й інші регіони: як, скажімо, Вінниччину. Там удар припав по Ладижину, у місті є пошкодження. Зокрема, поруйнований місцевий коледж, гуртожитки та житлові будинки довкола.
У Ладижині розташована велика теплова станція. Її встановлена потужність 1800 МВт. Цей важливий об’єкт уже неодноразово став ціллю для росіян. З початку року це вже щонайменше другий удар по Ладижинській ТЕС. Станція сполучена з мережами центральних та південних областей.
На Львівщині під масованою атакою опинився Добротвір. У місті також знаходиться теплова станція. Ця ТЕС зазнала атаки, офіційно підтвердив міністр енергетики Денис Шмигаль. Ця теплова станція є середньої потужності, проєктувалася для забезпеченні світлом Львівщини та частково сусідніх областей.
Через атаку по Добротвору у суботу без світла та тепла залишилося близько шести тисяч споживачів. Загалом ж на Львівщині перебої з електропостачанням відчули понад пів мільйона абонентів.
«Маємо влучання по об’єктах енергетичної інфраструктури, а також по приватній забудові», — сказав голова Львівської ОВА Максим Козицький.
Фото: ДСНС
На Львівщині у селі Старий Добротвір внаслідок ворожої атаки пошкоджені обʼєкти критичної інфраструктури, також виникло займання житлового будинку.
Під ударом опинилася також і Бурштинська ТЕС, повідомили в уряді. Теплова станція повністю зупинилася, об’єкт зазнав критичних ушкоджень. У Бурштині серйозні проблеми з світлом, теплом та водою. У міській раді зазначили: для відновлення обігріву житлових будинків знадобиться до двох діб. Бурштинська ТЕС — це база для роботи практичного усього комунального господарства міста. У зоні ризику — п’ятнадцять тисяч людей.
«Якщо від котелень буде тепло, то це означає, що вся гаряча вода буде перекрита і її не буде у багатоквартирних будинках. Крім того, весь приватний сектор буде відключений. Ситуація цього вимагає. Забезпечте себе теплом, щоб вам було комфортно», — повідомив міський голова Василь Андрієшин.
Бурштинська ТЕС важлива для країни не тільки з точки зору генерації електроенергії. Вона також є важливим компонентом інфраструктури постачання світла з Європейського Союзу. Мова перетин імпортних ліній з Словаччини, Угорщини та Румунії.
До початку повномасштабного вторгнення станція була базою для роботи Бурштинського енергетичного острова. ТЕС та довколишні мережі у Закарпатській, а також частково у Івано-Франківській та Львівській областях фактично функціонувала незалежно від енергосистеми України. А також вже тоді мали сполучення з об’єднаною мережею Європи.
У енергетичній компанії ДТЕК підтвердили: у суботу ворог атакував їхні теплові станції. Є пошкодження на кількох об’єктах. Загалом від жовтня 2025 року це вже десятий удар по приватних ТЕС. А від початку повномасштабного вторгнення таких атак сталося понад дві сотні.
«Російський удар припав по двох основних цілях: підстанціях, що знімають потужність з АЕС. А також — по Бурштину. Завдяки цим потужностям є що передавати із заходу на схід. На Лівобережжі ситуація погана, бо споживання велике, а генерації обмаль. Тому росіяни й намагаються позбавити живлення промислові об’єкти», — каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Фото: ДСНС
Прикарпатські рятувальники ліквідували пожежу, спричинену російським ударом по об’єкту критичної інфрастуктури області в ніч на 7 лютого 2026 р
Росія вдарила про транзитних енергокоридорах
Окрім теплових станцій росіяни атакували також ще два типи важливих елементів функціонування української енергосистеми. Мова про високовольтні повітряні лінії та електропідстанції. Вони разом — це «сухожилля», що допомагає тримати мережу держави цілісною та керованою.
У суботу ж росіяни намагалися спровокувати фрагментування енергосистеми України. Мети не досягли, але шкоди завдали.
Зокрема, Москва атакувала підстанцію «Західноукраїнська», що є однією з найбільших у Європі. Попри заяви окремих фахівців та медіа, це не перша атака по цьому об’єкту — спробити знищити важливий енергооб’єкт уже були. Підстанція «Західноукраїнська» має стратегічне значення — це потужний вузол, що задіяний як для транспортування імпортного світла, так і генерації з українських атомних станцій.
Росіяни цілили у одразу кілька підстанцій, що відповідають за виведення електроенергії з АЕС. Таке роблять вже далеко не вперше і прагнуть заглушити українську атомку, яка тепер є основою всієї енергосистеми. На АЕС виробляють понад 60 % усього світла в Україні.
Через російський масований удар Україна знову мусила пригальмовувати роботу атомних станцій. Або як кажуть самі енергетики — розвантажувати АЕС. Водночас як повідомив президент Володимир Зеленський, один із блоків автоматично відключався.
«Світ повинен звернути увагу на неприйнятну і безвідповідальну поведінку Росії, яка наражає на пряму загрозу сотні мільйонів європейців. Наприклад, Рівненська атомна електростанція знаходиться всього в 135 кілометрах від кордонів ЄС і НАТО», — сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Російські удари по підстанціях довкола АЕС знову продемонстрували повну імпотентність МАГАТЕ. Чільник організації вийшов з черговою млявою заявою. Рафаель Гроссі констатував очевидне: українські АЕС зменшували генерацію і закликав до «стриманості». Керівник МАГАТЕ знову побоявся згадати у своїй заяві Росію.
Фото: facebook/ NPC Ukrenergo
Оцінка стану важливих для безпечного функціонування АЕС України об’єктів енергетичної інфраструктури (експерти МАГАТЕ, спільно з фахівцями «Укренерго», «Енергоатому» та Держатомрегулювання відвідують високовольтні підстанції)
Саме ця міжнародні організація могла б убезпечити українські АЕС від росіян. Місії МАГАТЕ працюють на всіх атомних станціях нашої країни. Але у цій історії є кілька важливих але.
По-перше, близько третини працівників МАГАТЕ — громадяни Росії (чи приїжджають вони на українські станції достеменно незрозуміло), а заступником Гроссі є росіянин Михайло Чудаков.
По-друге, на Рафаеля Гроссі тиснуть його амбіції — очільник МАГАТЕ хоче очолити ООН. А без підтримки Росії це може бути складним завданням.
По-третє, Гроссі підтримує міжнародні проєкти «Росатома». Керівник МАГАТЕ брав участь у початку побудови росіянами АЕС в Угорщині. Назвавши цю подію «великим днем для Росії».
Тому ефективність місій МАГАТЕ в Україні викликає дедалі більше запитань. Як і те, чи справді організація є політично незалежною та незаангажованою.
У першу добу після масованої атаки головне завдання диспетчерів «Укренерго» — уникнути хаосу у енергосистемі. Зробити це допомагають аварійні знеструмлення. Без них у цьому випадку не обійтися, інакше мережу можуть спіткати серйозні проблеми.
«Наголошуємо: повідомити споживачів про введення спеціального графіка аварійного знеструмлення та його тривалість – неможливо. Просимо вас, шановні споживачі, з розумінням поставитися до вимушених обмежень. Ваша витримка зараз допоможе нашій енергосистемі вижити», — повідомила пресслужба компанії «Вінницяобленерго».
Другий елемент стабілізації енергосистеми у перші години після атаки — це аварійний імпорт з Євросоюзу. У суботу Україна мусила просити допомоги у Польщі. Потенційно мова про 200-250 МВт, що у кризових умовах є вагомим обсягом. Поляки погодилися на постачання, але варто зауважити — це не благодійна допомога. Аварійний імпорт є платним, ціна такої електроенергії є значно вищою, ніж на ринку.
Фото: EPA/UPG
Чи стануть відключення світла довшими?
Вже до початку наступного тижня генерація на українських АЕС повернеться до звичайного рівня. І це буде вже другий рівень стабілізації енергомережі. Фахівці встигнуть до того часу оглянути руйнуванння мереж та генерації. Але вже очевидно: ситуація у енергетиці стала гіршою. У час морозів, які ще днями повертатимуться до України, дефіцит електроенергії може зростати ще дужче. Цієї зими він вже досягав рівня 7-8 ГВт.
«Втрата потужності внаслідок нічної атаки створила додатковий значний дефіцит електроенергії, який вкрай важко перекрити, тому найближчі дні будуть важкими. Наразі мешканці столиці отримують електроенергію лише на короткий проміжок часу — на півтори-дві години», — повідомляє Міністерство енергетики України.
Наслідки суботнього обстрілу серйозно відчули і міста на заході України. Там ситуація у енергомережі ще донедавна була дещо стабільнішою, ніж у східніших регіонах. Це пов’язано з близькістю до Євросоюзу, звідки йде імпорт. А також з розміщенням у тій частині держави двох великих АЕС.
Скажімо, графіки відключення тепер суттєво зачіпають Закарпаття та Львівщину. Де ще тиждень тому у певні дні світло мали можливість подавати цілодобово. А на Тернопільщині та Буковина тепер діють одні із найсуворіших графіків від початку повномасштабного вторгнення. Якщо у Чернівецькій області це пояснюється мережевими обмеженнями на транспортування електроенергії, то Тернопілля просто взагалі не має власної генерації.
«Незважаючи на критичну ситуації в енергетиці країни, нам вдалося забезпечити подачу води, роботу водовідведення, котельні протягом дня подавали тепло у будинки. Частина котелень працює на генераторах», — так описував ситуацію у місті у вихідні мер Тернополя Сергій Надал.
Великі сподівання у держави на імпорт електроенергії з ЄС. У січні закупівлі значно зросли: до рекордних 41,9 ГВт год за місяць. Однак імпортне світло все одно не зуміє перекрити весь дефіцит, хоча й допоможе скоротити відключення. Але питання у іншому: як передати цю електроенергію на Лівобережжя України, бо мережі зазнали значних руйнувань.
Фото: Укренерго
Високовольтна лінія електропередач, яка з’єднує нас з Європою.
«У мене немає ілюзій. Київ, центр та схід — житимемо здебільшого з ектреними відключеннями. Особливо це стосується столиці, хоча певні дні можуть бути з графіками погодинних відключень. Захід країни — ситуація буде кращою з об’єктивних причин», — прогнозує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Не панацеєю, а тимчасовим рішення у березні можуть стати сонячні станції. Їхня генерація значно зросте, що, можливо, дозволить навесні ненадовго забути про відключення світла у денні години. Натомість вранці та ввечері дефіцит зберігатиметься.
