В уряді вважають, що після війни додому може приїхати близько двох мільйонів українців
фото з відкритих джерел
Українські урядовці вже готуються до масового повернення громадян
Після війни Україна готується прийняти щонайменше два млн громадян. І головним викликом для повернення українців з-за кордону, як вважає міністр соціальної політики України Денис Улютін, стане спроможність територіальних громад забезпечити якість життя, не гіршу за європейську, інформує «Главком».
За словами міністра соціальної політики України Дениса Улютіна, замість точкової допомоги окремим людям держава зосередиться на комплексному розвитку інфраструктури та соціальних послуг у регіонах.
«Після завершення активних бойових дій в Україну планують повернутися близько два млн людей. Наші громади мають бути спроможні прийняти таку кількість нових мешканців, які потребуватимуть доступ до відповідних соціальних послуг та інфраструктури. Саме тому важливо зосередитися не на індивідуальній допомозі тим, хто повертається, а на підтримці громад. Це підхід, від якого виграють усі українці», – зазначив Денис Улютін.
Денис Улютін також повідомив, що держава розгортає за кордоном мережу Центрів єдності, де громадяни можуть отримати допомогу в режимі «єдиного вікна». Перший Центр єдності вже запрацював у столиці Німеччини.
«Важливим є розвиток Центрів єдності за кордоном, у яких можна буде отримати консультації щодо можливостей як у країнах перебування, так і в Україні», – зазначив міністр.
За словами Дениса Улютіна, вже найближчим часом Україна спільно з урядами країн-партнерів планує відкрити Центри єдності у Чехії та Швеції.
Зауважимо, станом на початок 2026 року, за даними Центру економічної стратегії, за кордоном залишаються 5,6 млн українців.
«Главком» писав, що на початку повномасштабного вторгнення Росії до Естонії прибули 89 тис. українців, однак згодом частина з них повернулася в Україну або переїхала до інших європейських держав.
Нагадаємо, посол України в Естонії Володимир Боєчко зауважив, що питання можливого повернення українських чоловіків призовного віку з країн Європейського Союзу додому залишається чутливим і потребує комплексного підходу на загальноєвропейському рівні.
Читайте також:
