Кількість предметів лобіювання збільшилася більш ніж удвічі
фото з відкритих джерел
За результатами звіту, юридичні особи виявилися дисциплінованішими за фізичних осіб
В Україні завершилася друга кампанія звітування про лобістську діяльність, під час якої суб’єкти лобіювання подавали звіти за перше півріччя 2026 року, повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу Національного агентства з питань запобігання корупції.
За даними НАЗК, станом на кінець звітного періоду в Реєстрі прозорості перебувало 202 суб’єкти. Серед них 98 юридичних осіб (зокрема три іноземні) та 104 фізичні особи. Більшість із них – 174 суб’єкти – продовжують активно здійснювати діяльність, тоді як п’ять осіб її зупинили, а ще 23 припинили повністю.
Результати кампанії демонструють стрімке зростання масштабів лобіювання порівняно з першим звітним періодом. Кількість предметів лобіювання, під якими розуміють нормативно-правові акти, збільшилася більш ніж удвічі – з 298 до 624. Майже у три з половиною рази зросла кількість клієнтів і бенефіціарів (з 168 до 545), а кількість укладених договорів про надання послуг з лобіювання зросла з 10 до 24. Загалом у звітах зафіксовано 1216 взаємодій, серед яких 335 зустрічей, 275 заходів та 606 інших форм комунікації з 505 посадовими особами.
Найчастіше лобісти контактували з представниками Верховної Ради України – з ними зафіксовано 476 взаємодій. До п’ятірки найпопулярніших державних органів також увійшли Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (166 взаємодій), Міністерство охорони здоров’я України (72 взаємодії), Міністерство цифрової трансформації України (50 взаємодій) та Кабінет Міністрів України (48 взаємодій).
Рівень виконавчої дисципліни серед учасників ринку виявився досить високим, хоча й відрізнявся залежно від форми власності. Обов’язок відзвітувати мав 185 суб’єктів, і 153 з них подали документи у встановлений законом строк – до 31 липня включно. Ще один суб’єкт подав звіт із запізненням, а 31 суб’єкт звітність не надав. При цьому юридичні особи виявилися сумліннішими: вчасно відзвітували 89,1% організацій проти 76,3% серед фізичних осіб.
НАЗК нагадує, що за неподання або несвоєчасне подання звіту передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення протягом року тягне за собою штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів та заборону здійснювати лобістську діяльність строком на один рік. Агентство вже вживає заходів щодо притягнення порушників до відповідальності. З детальною статистикою та поданими звітами можна ознайомитися у публічній частині.
Нагадаємо, раніше НАЗК підбило підсумки перевірки декларацій за 2025 рік. Успішно автоматизовану перевірку пройшли 244 659 декларацій, або 40,26%. Для порівняння, у 2024 році автоперевірку успішно пройшли 241 284 декларації, або 40% від тих, що перевірялися. У НАЗК вважають, що «зростання кількості декларацій, які успішно проходять автоматизовану перевірку, може свідчити як про підвищення якості заповнення декларацій, так і про ефективність цифрових сервісів НАЗК».
Читайте також:
